В Амстердамі передумали повертати скіфське золото в Україну

Амстердамський Музей Алларда Пірсона після завершення виставки, присвяченій археології Криму, на деякий час залишить позичені у кримських музеїв експонати в себе.

Про це повідомляє Німецька хвиля з посиланням на представників музею.

За словами амстердамців, консультації з нідерландськими юристами та урядом країни, на жаль, не допомогли музейникам прийняти рішення щодо відправлення експонатів до представників української влади в Києві або до музеїв на Кримському півострові, який наразі анексований Росією.

Через це було прийняте рішення надійно зберігати об’єкти у музеї в Амстердамі певний час і після завершення виставки (31 серпня).

Експонати залишатимуться в музеї до того часу, поки заклад не отримає вказівок від кваліфікованого судді чи арбітра, або поки сторони не досягнуть якоїсь домовленості.

В даному випадку йдеться про непростий випадок із юридичної точки зору, заявила співробітниця університету Амстердама, до якого належить музей.

За її словами, з одного боку, українські державні музеї у Криму, які укладали угоду з амстердамськими колегами, діяли від імені держави, тоді експонати й мають бути повернені державі. З іншого боку, може бути й так, що скарби треба буде повертати власникам, якщо їхнє право на власність матиме вищу юридичну силу за угоди.

Як відомо, у червні 2014 року МЗС Нідерландів визнало музейні експонати державною власністю України, пообіцявши повернути їх до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"