Львів зупиниться на хвилину на згадку про бомбардування 75 років тому

Зупинити весь рух на одну хвилину у пам'ять про жертви бомбардування 1 вересня 1939 року пропонують громадські активісти у Львові.

"Першого вересня 1939 року о 11.30 на Львів впали перші бомби. Тоді ще ніхто не знав, що це початок Другої Світової війни.

Першого вересня 2014 року о 11.30 вшановуючи пам'ять багатомільйонних жертв, де б Ви не були, зупиніться, дайте звуковий сигнал на своєму авто, помоліться щоб в наші домівки не прийшла Третя Світова війна." 

Таке звернення громадські активісти поширюють зараз у мережі Фейсбук. 

75 років тому, у перший день Другої світової війни бомби впали на алеї Фоша (тепер вул. Чернівецька), поблизу вокзалу, де від бомбардування загинуло 6 і було поранено 11 осіб; на вул. Вярусув (тепер вул. Сміливих) від розриву бомби загинуло 2 людини; на вул. Лєщинськєго (тепер вул. братів Міхновських) поранено і вбито близько 40 осіб.

Загалом у перший день війни від нальотів німецької авіації у Львові загинуло 83 і було поранено близько 100 мешканців.

Львівський вокзал після бомбардування 1 вересня 1939 року

Нагадуємо, у цей день 75 років тому Німеччина напала на Польщу, бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, а упродовж першої половини вересня 1939 року – також Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за деякими оцінками до 120 тисяч) були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.