У вересні 1939-го проти Гітлера воювали 100 тисяч українців - історик

1 вересня 1939 року Друга світова війна почалася для більш ніж сотні тисяч українців, які служили у лавах Війська Польського.

Про це у своєму Facebook написав доцент історичного факультету КНУ ім.Шевченка Андрій Руккас.

"Наприклад, у 2-у кінно-артилерійському дивізіоні Волинської кавалерійської бригади (дислокувався перед війною у Дубно на Рівненщині) українці становили 40% особового складу, - нагадав історик. - За словами командира дивізіону, всі вони відзначалися відмінною підготовкою".

1 вересня дивізіон брав участь у відомій битві біля Мокрої (неподалік Кракова), де разом з усією бригадою зупинив наступ німецької 4-ї танкової дивізії.

За словами історика, в наказі про нагородження вояків Волинської бригади, підписаному командувачем армії "Лодзь" генералом Юліушем Руммелем, є два українці 2-го кінно-артилерійського дивізіону: капрал Костянтин Косянчук та бомбардир Костянтин Бенюк, які здобули орден "Віртуті Мілітарі" [найвища військова нагорода Польщі] 5-го класу.

2-ий кінно-артилерійський дивізіон на параді

Нагадаємо, 75 років тому, через тиждень після підписання договору між Гітлером і Сталіним (так званого "пакту Ріббентропа-Молотова"), розпочалася Друга світова війна. Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій.

1 вересня 1939 року Третій рейх вторгнувся на територію Польщі. 3 вересня війну Німеччині оголосили Британія і Франція. 17 вересня у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР. Згідно з таємним протоколом пакту, Гітлер і Сталін знищили польську державу, поділивши її територію.

 Перша шпальта "Нью-Йорк Таймз" 28 серпня 1939 року: "Гітлер заявляє Парижу, що йому потрібен коридор до Гданська. На думку Берліна, двері для мирної розв'язки залишаються відкритими"

1 вересня 1939 року об 11:30 на Львів упали перші бомби. В перший день війни від нальотів німецької авіації загинуло 83 і було поранено близько 100 львів'ян.

За підрахунками Інституту історії України НАН, прямі людські втрати України від Другої світової складають 8-10 млн, демографічні втрати — близько 13 млн осіб. Загалом унаслідок війни загинуло більше 60 млн людей - 3% від населення Землі.

 "Гданськ 1939. Донецьк 2014" - із звернення польської інтелігенції до Заходу

Сьогодні у Львові відбулася акція з ушанування жертв Другої світової. Учасники молилися за те, щоб у світ не прийшла Третя світова. Подібна акція планується і в Києві: о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави).

Дивіться також:

1939: напад німців на Польщу. Кольорове ВІДЕО

"Українське питання" напередодні Другої світової війни

1939: парад Перемоги у Бресті. Сталіністи і нацисти разом. ВІДЕО

Гітлер, Сталін і Україна. Найпопулярніший текст ІстПравди

Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків

Від Дніпра до Ельби. Як українці Європу звільняли

Всі матеріали за темою "Друга світова війна"

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.