Спецпроект

ПРОГРАМА УРОЧИСТОСТЕЙ ДО 81-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

Розпочалися пам’ятні урочистості до 81-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Анонс заходів у столиці.

Українці згадуватимуть зокрема тих, хто чинив спротив сталінському геноциду.

Про це сьогодні на прес-конференції в будинку Уряду повідомили учасники спільного з громадськістю організаційного комітету Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович, дослідник історії Голодомору, виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні к.і.н. Олеся Стасюк, волонтер Громадського комітету, координатор Громадського сектору Євромайдану Олена Подобєд-Франківська.

"У 1930-1932 роках на території України відбулося понад 5 тисяч повстань та виступів — це більше, ніж в будь-якій іншій республіці СРСР.У волелюбного та здатного до спротиву українського народу забирали останній хліб, щоб голодом вбити нашу свободу", — говорить історик Олеся Стасюк.

Вперше за останні п’ять років влада і громадськість разом готують пам’ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Національні пам’ятні заходи 22 листопада 2014 року пройдуть під гаслом "Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!". 

Організаційний комітет закликав мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 22 листопада.

Упродовж пам’ятного тижня 17–22 листопада відбудеться:

18 листопада, 12.00 – урок пам’яті в Меморіалі жертв Голодомору "Опір українців вбивству голодом у 1932 –1933 рр." прочитає науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, к. ф. н. Олександр Штоквиш (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", вул. Лаврська, 3).

19 листопада 

13.00 – акція "Нескорені голодом: забута боротьба" (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні"  вул. Лаврська, 3).

18.30 – прем’єра французького фільму "Голодомор. Забутий геноцид" (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2 ).

20 листопада

11.00 – Презентація книги "Голодомор 1932–1933 років в Україні за матеріалами кримінальної справи № 475" (місце проведення: Центр культури і мистецтв Служби безпеки України, вул. Ірининська, 6).

14.00 – Відкриття фото-документальної виставки "Спротив геноциду" про історію повстань українців проти сталінської політики колективізації (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2).

22 листопада

15.00 – скорботні заходи до 81-х роковин Голодомору 1932–33 рр. на території  Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

16.00  – загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська Акція "Запали свічку пам’яті".

Нагадуємо, указ про утворення організаційного комітету по підготовці та проведенню заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів підписав Президент Петро Порошенко. Оргкомітет за участі громадськості було утворено рішенням уряду на чолі з Міністром культури.

Чотири роки поспіль всі заходи по вшануванню пам'яті жертв Голодомору організовувались громадськістю без участі будь-якої державної влади, зокрема Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, утвореним у 2010 році.

До складу об’єднаного організаційного комітету, очолюваного Міністром культури Євгеном Нищуком, зокрема, увійшли члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, Голова Українського інстиутту національної пам’яті Володимир В’ятрович, від громадськості — В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор права НаУКМА; Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Вовкун, режисер; Архієпископ Євстратій (Зоря), Українська православна церква Київського патріархату; Роман Круцик, член Товариства "Меморіал"; Отець Олекса Петрів, Українська греко-католицька церква; Стефан Романів, генеральний секретар Світового конгресу українців; Євген Сверстюк, дисидент, філософ, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"; Олеся Стасюк, к.і.н., виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Ігор Юхновський, академік, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Марочко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, керівник Центру досліджень геноциду українського народу, Людмила Гриневич, доктор історичних наук, керівник Центру досліджень Голодомору НаУКМА, Олена Подобєд-Франківська, координатор Громадського сектора Євромайдану; Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.