АНОНС. 1989 рік. Кінець системи. Пробудження націй

20 грудня цього року в Музеї історії міста Києва відбудеться виставка «1989. Кінець системи», після відкриття виставки розпочнеться дискусія «1989 – рік пробудження націй».

Музей історії міста Києва, Польський інститут у Києві, Чеський Центр, Посольство Угорщини в Україні запрошують на відкриття виставки "1989. Кінець системи" та дискусію  "1989 – рік пробудження націй"

Відкриття виставки відбудеться у суботу, 20 грудня 2014 року, о 12:00 у приміщенні Музею історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) – 4 поверх.

Після церемонії відкриття виставки о 13:30 розпочнеться дискусія за участі істориків та учасників подій – 2 поверх Музею.

У 1989 році Європа зі східного боку "залізної завіси" стала ареною неймовірного досвіду. Як рідко в історії, багато народів упродовж короткого відрізка часу змірялися з шансом змінити свою долю. У січні передвістя системних змін були ледве помітні. У грудні – нове незалежне буття стало дійсністю у Польщі, Угорщині, Чехословаччині. У країнах, які провели демократизацію і які з часом було прийнято до Європейського Союзу, після 25 років рецидив комунізму здається неправдоподібним. Однак 2014 рік в Україні нагадує, що після 1989 року вся Європа не змінилася, а лише пересунула на схід свій кордон.

Виставку підготував осередок "Карта" у Варшаві. Вона складається з 29 стендів, на яких розміщено фотографії та текст, що стосуються не лише повалення комунізму та польського шляху до демократії, а й впливу подій у Польщі на визвольні рухи в Угорщині, колишніх НДР та Чехословаччині, Болгарії, Румунії й колишніх Прибалтійських республіках.

Важливим меседжем виставки є те, що процеси, які відбувались у 1989 році, залежали один від одного. Тому кожен стенд, який стосується 1989 року, представляє сегмент з хронологією подій у кожній країні. На стендах, присвячених процесам трансформації за кордоном, розміщена інформація з Польщі або інших країн регіону.

Текст виставки розбавлений цитатами учасників зазначених подій, а також уривками спогадів зі щоденників звичайних громадян. Завдяки цим елементам відвідувач має можливість ознайомитись з історією повалення комунізму в конкретному регіоні Центрально-Східної Європи з перспективи часу.

Польщу під час дискусії представлятиме президент фундації "Kaртa", головний редактор історичного квартальника "Карта", автор монографії Театру Восьмого Дня "Восьмий день" та автобіографічних записок "Епізод-щоденник замкнення" Збіґнєв Ґлюза.

Чехію – голова Групи усної історії Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, редактор збірки інтерв'ю та есе про протести проти вторгнення країн Варшавської угоди до Чехословаччини у 1968 році "За вашу і нашу свободу" Адам Хардлік.

Вхід вільний

Польський Інститут у Києві – тел.: (044) 288 03 04 web: www.polinst.kiev.ua

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села