Спецпроект

До парламенту внесений проект закону про Музей Майдану

Законопроект передбачає серед інших заходів з увічнення пам’яті про події Революції Гідності створення музею на Алеї Героїв Небесної Сотні та відзначення окремого пам’ятного дня.

Проект закону зареєстрували 6 лютого представники усіх фракцій більшості. Його авторами є Єгор Соболєв, Олег Медуниця, Ірина Луценко, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Юрій Шухевич та  Юлія Тимошенко. Про це повідомляє сайт Верховної Ради України. 

Депутати пропонують повернути у державну власність "майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" - Жовтневий палац - та створити на його базі музей Майдану.

Про час голосування щодо цього законопроекту наразі не повідомляється. 

Вчора на брифінгу віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко заявив, що "якби вдалось розмістити музей там, то враховуючи місце розташування майбутнього меморіалу пам’яті Небесної сотні, ми б мали справу з єдиним меморіальним комплексом, який би включав до себе музей "Революції гідності" і меморіальну зону вниз від Міжнародного центру культури і мистецтв аж до вулиці Героїв Небесної сотні, де і буде розташований меморіал". 

У зв’язку з цими пропозиціями на середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.  

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.