До річниці проголошення Карпатської України в інтернеті опублікували фото та документи очільників повстання

76 років тому, 15 березня 1939 року, було проголошено незалежність Карпатської України. Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ до річниці цих подій оприлюднили у Електронному архіві визвольного руху колекцію документів та фотографій про створення Карпатської України та її війська — Карпатської січі.

Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога.

Особливо цікавими є документальні матеріали із кримінальної справи на братів Климпушів — Василя, Івана та Дмитра, які брали активну участь у громадському житті Закарпаття.

 Іван Климпуш. Архів СБУ

"Брати Климпуші підтримали утворення автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України, потім взяли участь в організації народної оборони "Карпатська Січ" та утворенні партії "Українське національне об’єднання".

Дмитро Климпуш став головним комендантом Карпатської січі, Іван – членом проводу УНО, а Василь 12 лютого 1939 р. був обраний депутатом сойму Карпатської України і став зв’язковим уряду з Гуцульщиною", — розповів упорядник колекції, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.

Окрім цього в колекції представлені фото та документи членів підрозділів Організації народної оборони Карпатська Січ, а також звернення керівників Карпатської України до народу, які зберігаються в Архіві СБУ.

Ознайомитися та скопіювати архівні матеріали можуть усі охочі в Електронному архіві визвольного руху.

Напередодні Український інститут національної пам’яті звернувся до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією відзначити 15 березня День Незалежності Карпатської України та вшанувати пам'ять її оборонців, які у 1939 році стали на захист проголошеної української державності на Закарпатті проти військ авторитарної Угорщини.

Електронний архів визвольного руху є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франката Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 20528 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Посвідчення учасника Карпатської січі Молдавчука Михайла. Архів СБУ 

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковано процес виведення історичних архівів з-під відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Карпатська Україна"

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.