Виставку до 1000-ліття із дня смерті князя Володимира Великого відкрили в Києві

Європейський вибір, що його зробив Володимир Великий, визначив майбутню долю всієї Східної Європи і сучасної України. До тисячоліття з дня смерті князя Володимира 14 липня у Національному музеї історії України відкрили виставку «Володимир Хреститель – Великий Князь Київський».

"Представлення на виставці автентичних речей часів Володимира наглядно показує спадкоємність із тими часами. Ми сьогодні бачимо, що спадщина Володимира є складовою української ідентичності: і тризуб, і цивілізаційний вибір. Саме тому Український інститут національної пам’яті долучився до творення цієї виставки", – зазначив заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак.

В Українському інституті національної пам’яті розробили матеріали та рекомендації до дня вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого. Їх переглянути можна тут.

 

На виставці представили близько 250 оригінальних експонатів, яким понад тисячу років.  Серед них: будівельні матеріали, фрагменти підлоги, деталі архітектурного декору, уламки фресок, зброя, прикраси, побутові вироби скандинавського походження із дружинних поховань, предмети ранньохристиянського культу (ІV–VІІ ст.), культові речі сирійського та візантійського походжень, хрести давньоруського часу, рештки золотої тасьми з розкопок Десятинної церкви, златник та срібляники Володимира із зображенням тризуба, плінфа (цеглина) зі знаком тризуба, сучасні монети, ордени, медалі із зображенням Князя Володимира.

Доповнюють експозицію світлини, картографічний та ілюстративний матеріали, поштівки, твори образотворчого мистецтва. Більшість із них експонуються уперше.

 Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко на відкритті виставки

У відкритті виставки взяли участь Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко, Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, її заступник Богдан Патриляк, директор інституту археології НАН України академік Петро Толочко, його заступник Гліб Івакін, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, автор-упорядник виставки – завідувач відділу Національного музею історії України Марина Стрельник, співробітники музею та громадськість.

Організатори: Національний музей історії України, Інститут археології НАНУ та Український інститут національної пам’яті.

Адреса: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2). Музей працює з 10.00 до 18.00.

25 лютого Президент України Петро Порошенко видав Указ № 107/2015 "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України". Цьогоріч Україна відзначає тисячолітню річницю з дня смерті Володимира. Вшанування пам’яті київського князя на державному рівні – важливий крок на шляху відродження національної пам’яті Українського народу.

Великий Князь Київський Володимир – один із найвизначніших діячів Європейського середньовіччя. У вітчизняну історію він увійшов передовсім як князь-воїн та князь-реформатор: суттєво розширив державні кордони і провів адміністративну та військову реформи, завдяки яким Русь стала могутньою централізованою державою.

Найважливішою реформою Володимира Великого була релігійна: прийняття християнства та хрещення підвладних йому земель. Це дало змогу середньовічній Русі увійти до кола цивілізованих європейських держав.

У "Повісті минулих літ" до прийняття християнства Володимир зображується як жорстокий язичницький властитель, після – як просвітитель Русі, захисник бідних і голодних, мудрий і справедливий володар однієї з наймогутніших держав тогочасного світу.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.