АНОНС:У Музеї Другої світової війни розкажуть про митрополита Андрея Шептицького

Професор Іван Патриляк розповість про діяльність Андрея Шептицького під час Другої світової війни.

У рамках проекту "Україна. Війна. Власна пам’ять" у Національному музеї історії України у Другій світовій війні розпочинає свою роботу  Музейна платформа історика.

У її рамках провідні українські та іноземні історики зустрічатимуться із старшокласниками, студентами та вчителями, щоб обговорити маловідомі й проблемні питання з історії України у Другій світовій війні.

Перша така зустріч  відбудеться з доктором історичних наук, професором, деканом історичного факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка Іваном  Патриляком.

Тема: "Постать Митрополита Андрея (Шептицького) на тлі Другої світової війни".

25 вересня 2015 р. о 12 годині

Місце:  головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (м. Київ, вул. Лаврська 27).

Організатор: Національний музей історії України у Другій світовій війні

Контактний телефон: (044)-285-94-52.

Вхід вільний

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.