В СБУ відкрили пам'ятник службовцям, які загинули за Україну. ФОТО

У Національній академії Служби безпеки України відкрили пам’ятний знак співробітникам СБУ, які віддали життя у боротьбі за єдність і територіальну цілісність нашої держави.

Відкриття монументу приурочене до Дня захисника України, повідомляє офіційний сайт СБУ.

Пам'ятник під час урочистої церемоної відкрив голова СБУ Василь Грицак.

"В альма-матер багатьох наших офіцерів, ми відкриваємо пам’ятник усім співробітникам Служби безпеки, які загинули, захищаючи українську землю, нашу незалежність і суверенітет, - зазначив Грицак. - Наймолодшому з них – прапорщику Марку Шпаку, на час загибелі виповнилося 24 роки. А найстаршому – Олександру Аніщенку, полковнику, Герою України, було лише 45".

Фото: sbu.gov.ua

На пам’ятнику викарбувані імена 11 співробітників національної спецслужби, які мужньо протистояли терористичним угрупованням, щоб повернути мир і спокій у домівки українців.

 

"Війна закінчиться тоді, коли ми повернемо Крим, коли ми повернемо повністю контроль над Донбасом та закриємо кордони, коли останній наш побратим повернеться з полону, - наголосив голова СБУ. - Ми робитимемо все для цього. Наше головне завдання – не схибити, не звернути з цього шляху, перемогти у цій страшній війні".

З нагоди Дня захисника України Василь Грицак також відкрив меморіальну дошку капітану СБУ Віктору Мандзику, який загинув смертю хоробрих у Волновасі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.