ЦЕНТР ДОВЖЕНКА СТВОРЮЄ МУЗЕЙ КІНО. Шукають дизайнера

Національний центр Олександра Довженка оголосив конкурс проектів інтер’єру Музею кіно.

Про це повідомляє DreamKyiv.

Конкурс триватиме до 8 листопада, оголошення переможців очікується 11 листопада. Призовий фонд складає 20 000 гривень. Переможець зможе координувати реалізацію свого проекту.

Як зазначають організатори конкурсу, до участі допускаються архітектори та дизайнери, без обмежень.

У своїх проектах вони повинні зберегти індустріальний простір кінокопіювальних цехів на київській вулиці Васильківська, 1, у приміщенні яких розташовано Центр.

 Нещодавно придбали нові експонати майбутнього музею - переглядовий столик та кінопроектор для 8-мм плівки. Фото: ФБ Центру Довженка

Під Музей кіно в Центрі Довженка виділена частина приміщень п’ятого поверху площею 1200 квадратних метрів, раніше там були цехи обробки плівки. Висота стелі – 5,78 метра.

Музей кіно має складатися з таких зон:

    - зона змінної експозиції/галерейний простір
    - постійна експозиція з чотирма тематичними секціями
    - музей виробництва (зі збереженням теперішнього виробничого циклу)   

Додатково в проекті мають бути зони спільного користування (коридор, туалет, кінокрамниця, зона відпочинку).

 

Проекти слід надсилати на адресу: competition@dovzhenkocentre.org. Додаткова інформація доступна за посиланням.

Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Підпорядковується Міністерству культури та Державній агенції з питань кіно.

Інші матеріали про Національний центр Олександра Довженка

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».