Виставка до 150-річчя Шептицького. ІНФОГРАФІКА, ФОТО

В Київському міському будинку вчителя 27 жовтня відкрили фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Життєвий шлях Митрополита – приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах, - зазначається в анонсі виставки. - Це нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього".

Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається "великим незнаним".

У більшому розмірі дивіться тут

Цією виставку відкривається Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві. Андрей Шептицький – це фігура загальнонаціонального масштабу, яка повинна бути широко відомою, сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

На це спрямовані заходи у рамках Тижня митрополита Андрея Шептицького у Києві. Адже попри те, що він є однією з ключових постатей для України у ХХ столітті, для багатьох досі залишається незнаним.

"Його життєвий шлях – це приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах", - сказав В’ятрович.

 

Напутнє слово на урочистому відкритті виголосив Єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян):

"Митрополит Андрей, розвиваючи оселю роду людського, проголошуючи Христову благовість, будував рідну українську хату... Коли патріотичні сили хотіли виховувати українську молодь без Бога, митрополит Андрей включився в тотальну боротьбу, у 1933-му році організувавши величезний здвиг "Українська молодь Христові".

І саме ця молодь, вихована на Божих заповідях, витримала гоніння, покрила сибірські ґрунти своїми кістками, бо була вихована на любові до своєї батьківщини".

 

ХХ століття було важке і складне. За перших 50 років маємо дві світові війни, революції, депортації, голодомори й голоди, маємо боротьбу, протистояння двох великих тоталітарних систем, нагадав Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Вижити в цих складних умовах допомагала молитва, церква, віра в те, що рано чи пізно все закінчиться й настане повага до людського життя, людської особистості.

Коли дві тоталітарні системи знищували мільйони життів, коли людське життя не вартувало нічого, знайшовся той, хто протидіяв цим системам, хто своєю працею, вчинками, звершеннями показував, що можна жити по-іншому.

Показував, що людське життя – це є та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього розуміння", - сказав Кулик.

На 16 стендах представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Виставка висвітлює різні аспекти багатогранної діяльності Митрополита. Символічно, що виставку відкрили у Києві на завершення річного циклу заходів із відзначення 150-річчя з дня його народження та 71-річчя з дня смерті, що настала 1 листопада 1944 року.

 

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.

Після завершення експозиції в Києві виставку покажуть в інших містах України.

Над створенням виставки працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій.

У виставці використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, Особистого архіву проф. Сергійчука В.І.

І. Б.

Історія між травами забуття: могила богданівців на Замковій

Могила на Замковій урочисто розпочала довгий шерег могил Української революції (могили «крутян», могила козаків, розстріляних чекістами під Базаром, відомі і невідомі могили повстанців). Проте тоді всім, як і на Майдані у січні-лютому 2014-го, хотілося вірити, що ті перші жертви будуть і останніми. Тому і прийшов на цей похорон увесь український Київ…

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»