Виставка до 150-річчя Шептицького. ІНФОГРАФІКА, ФОТО

В Київському міському будинку вчителя 27 жовтня відкрили фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Життєвий шлях Митрополита – приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах, - зазначається в анонсі виставки. - Це нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього".

Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається "великим незнаним".

У більшому розмірі дивіться тут

Цією виставку відкривається Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві. Андрей Шептицький – це фігура загальнонаціонального масштабу, яка повинна бути широко відомою, сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

На це спрямовані заходи у рамках Тижня митрополита Андрея Шептицького у Києві. Адже попри те, що він є однією з ключових постатей для України у ХХ столітті, для багатьох досі залишається незнаним.

"Його життєвий шлях – це приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах", - сказав В’ятрович.

 

Напутнє слово на урочистому відкритті виголосив Єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян):

"Митрополит Андрей, розвиваючи оселю роду людського, проголошуючи Христову благовість, будував рідну українську хату... Коли патріотичні сили хотіли виховувати українську молодь без Бога, митрополит Андрей включився в тотальну боротьбу, у 1933-му році організувавши величезний здвиг "Українська молодь Христові".

І саме ця молодь, вихована на Божих заповідях, витримала гоніння, покрила сибірські ґрунти своїми кістками, бо була вихована на любові до своєї батьківщини".

 

ХХ століття було важке і складне. За перших 50 років маємо дві світові війни, революції, депортації, голодомори й голоди, маємо боротьбу, протистояння двох великих тоталітарних систем, нагадав Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Вижити в цих складних умовах допомагала молитва, церква, віра в те, що рано чи пізно все закінчиться й настане повага до людського життя, людської особистості.

Коли дві тоталітарні системи знищували мільйони життів, коли людське життя не вартувало нічого, знайшовся той, хто протидіяв цим системам, хто своєю працею, вчинками, звершеннями показував, що можна жити по-іншому.

Показував, що людське життя – це є та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього розуміння", - сказав Кулик.

На 16 стендах представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Виставка висвітлює різні аспекти багатогранної діяльності Митрополита. Символічно, що виставку відкрили у Києві на завершення річного циклу заходів із відзначення 150-річчя з дня його народження та 71-річчя з дня смерті, що настала 1 листопада 1944 року.

 

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.

Після завершення експозиції в Києві виставку покажуть в інших містах України.

Над створенням виставки працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій.

У виставці використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, Особистого архіву проф. Сергійчука В.І.

І. Б.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.