Виставка до 150-річчя Шептицького. ІНФОГРАФІКА, ФОТО

В Київському міському будинку вчителя 27 жовтня відкрили фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Життєвий шлях Митрополита – приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах, - зазначається в анонсі виставки. - Це нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього".

Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається "великим незнаним".

У більшому розмірі дивіться тут

Цією виставку відкривається Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві. Андрей Шептицький – це фігура загальнонаціонального масштабу, яка повинна бути широко відомою, сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

На це спрямовані заходи у рамках Тижня митрополита Андрея Шептицького у Києві. Адже попри те, що він є однією з ключових постатей для України у ХХ столітті, для багатьох досі залишається незнаним.

"Його життєвий шлях – це приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах", - сказав В’ятрович.

 

Напутнє слово на урочистому відкритті виголосив Єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян):

"Митрополит Андрей, розвиваючи оселю роду людського, проголошуючи Христову благовість, будував рідну українську хату... Коли патріотичні сили хотіли виховувати українську молодь без Бога, митрополит Андрей включився в тотальну боротьбу, у 1933-му році організувавши величезний здвиг "Українська молодь Христові".

І саме ця молодь, вихована на Божих заповідях, витримала гоніння, покрила сибірські ґрунти своїми кістками, бо була вихована на любові до своєї батьківщини".

 

ХХ століття було важке і складне. За перших 50 років маємо дві світові війни, революції, депортації, голодомори й голоди, маємо боротьбу, протистояння двох великих тоталітарних систем, нагадав Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Вижити в цих складних умовах допомагала молитва, церква, віра в те, що рано чи пізно все закінчиться й настане повага до людського життя, людської особистості.

Коли дві тоталітарні системи знищували мільйони життів, коли людське життя не вартувало нічого, знайшовся той, хто протидіяв цим системам, хто своєю працею, вчинками, звершеннями показував, що можна жити по-іншому.

Показував, що людське життя – це є та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього розуміння", - сказав Кулик.

На 16 стендах представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Виставка висвітлює різні аспекти багатогранної діяльності Митрополита. Символічно, що виставку відкрили у Києві на завершення річного циклу заходів із відзначення 150-річчя з дня його народження та 71-річчя з дня смерті, що настала 1 листопада 1944 року.

 

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.

Після завершення експозиції в Києві виставку покажуть в інших містах України.

Над створенням виставки працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій.

У виставці використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, Особистого архіву проф. Сергійчука В.І.

І. Б.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.