Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" виходить у люди. РОЗКЛАД

Історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочинають серію публічних заходів "Відкриті школи історії". Проти російської пропаганди й доморощених міфів.

Про це ІП повідомив координатор проекту, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

Відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

У регіональних заходах братимуть участь місцеві фахівці. Також запрошені польські історики, які поділяться європейським досвідом щодо співпраці науковців-істориків та журналістів, "історичних проблем", які є спільними для України та Польщі.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ:

31 жовтня, 16.00 "Назва і простір: формування території України" (лектор — Кирило Галушко, Інститут історії України НАНУ). Лекція відбудеться в Національному музеї історії України (НМІУ).

14 листопада, 16.00 "Політизовані тлумачення Голодомору" (лектор — Геннадій Єфіменко, Інститут історії України НАНУ).

28 листопада, 16.00. "Міфи і таємниці давньої історії України" (лектор — Михайло Відейко, Інститут археології НАНУ).

12 грудня, 16.00. "Кримнаш: міфи про "російський Крим" (лектор — Сергій Громенко, Український інститут національної памяті).

Перша школа-сесія відбудеться 20-22 листопада 2015 р. в Національному музеї історії України, згодом школи відбудуться у Харкові, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.

Окрім заперечення політико-пропагандистської історичної міфотворчості, пріоритетними напрямами шкіл будуть теми, актуальні для сучасної України:

- визначення демократичних традицій і практик, що існували та діяли в українському суспільстві різних часів;
- історична ретроспектива розвитку вітчизняних ЗМІ та умов їхньої діяльності, боротьба із цензурою та обмеженнями свободи слова;
- вплив воєнних конфліктів на суспільство та наслідки для "історичної памяті". Досвід подолання "конфліктів памяті" та міжрегіональних "історичних конфліктів";
- статус і становище жінки в різні періоди історії України.

Учасники презентації:

Кирило Галушко — координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" (likbez.org.ua), старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук

Михайло Ведмідь — голова громадської організації "Патріотичні ініціативи"

Сергій Громенко — заст. голови управління Українського інституту національної памяті, кандидат історичних наук

Лідія Смола — професор, доктор політичних наук

Тетяна Сосновська — директор Національного музею історії України.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

ТАКОЖ: Якою буде нова національна історія України? ЛЕКЦІЯ Кирила Галушка

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.