В РОСІЇ ЗНАЙШОВСЯ ДЗВІН МАЗЕПИ З БАТУРИНА. Фото

На дзвіниці Нікольського кафедрального собору міста Оренбург (РФ) знайдено давно зниклий дзвін "Голуб", який був відлитий в 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина.

Про це повідомляє офіційний сайт історичного факультету Московського державного університету (МГУ).

Це робота відомого українського майстра з Глухова - Карпа Балашевича, спеціально для Воскресенського храму гетьманської столиці в Батурині.

Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення птаха на його стінці.

Крім голуба, дзвін прикрашають зображення людини з булавою (можливо, портрет самого Мазепи), герб гетьмана, сюжет "Воскресіння Христове" та різноманітний орнамент, "включно з пояском ангельських голівок".

В 1708 році місто Батурин було жорстоко знищене московськими військами. "Голуба" перевезли в Домницький Різдвяно-Богородицький монастир (під Меною на Чернігівщині), "заховавши" поміж інших дзвонів - вочевидь, зумисне, щоб він не дістався окупантам.

 

Повторне відкриття "Голуба" відбулося в 1927 році завдяки чернігівському етнографу Б. Пилипенку. Про дзвін заговорили як про одну з найбільш примітних пам'яток української дзвонярської справи.

Мазепин дзвін перевезли до Чернігівського історичного музею, де він перебував до початку Другої світової війни, а потім зник.

Герб Івана Мазепи

"Голуба" виявив в Оренбурзі влітку 2015 року старший викладач кафедри історії Росії до початку XIX століття істфаку МГУ, кандидат історичних наук Аркадій Тарасов, знайшовши на дзвіниці Нікольського кафедрального собору два дзвони, виготовлені наприкінці XVII століття.

Однак ні службовці Оренбурзької єпархії, ані місцеві краєзнавці нічого про історію цих дзвонів не знали. Через два місяці Тарасов повторно оглянув один із дзвонів з усіх боків, у тому числі і там, де не міг цього зробити раніше.

 

Обставини попадання дзвона в Оренбург достеменно невідомі. Припускається, що його перевезли туди в середині 1940-х років.

Фото дзвона, зроблене в 1920-30-х роках

Наразі "Голуб" не використовується для церковного дзвону: в нього зник ударник (серце), по стінці пішла тріщина.

Інші матеріали за темою "МАЗЕПА"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.