Спецпроект

Конкурс наукових робіт про Голодомор. Перша премія - 5 тисяч

Міжнародний конкурс наукових робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка запрошує до участі студентів, аспірантів і молодих науковців.

Про це ІП повідомили організатори конкурсу.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936-1993) і Володимир Маняк (1934-1992) – присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Життя обох дослідників трагічно обірвалося. В пам’ять про них започатковується міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових робіт для молоді.

Винагороди переможцям: диплом 1-го ступеня – 5 тис. грн. диплом 2-го ступеня – 3 тис. грн. диплом 3-го ступеня – 2 тис. грн.

Мета конкурсу – формування міждисциплінарного інтелектуального середовища та активізація наукової діяльності молоді.

Тематичний напрям конкурсних робіт – порівняльний аналіз Голодомору та інших проявів голодотворної політики імперських і тоталітарних урядів, з’ясування спільного/відмінного у трагедіях різних народів і націй.

Оголошення результатів конкурсу міжнародними експертами і нагородження переможців відбудеться до 15 червня 2016 р.

На конкурс подаються лише оригінальні наукові роботи.

 Вимоги до оформлення та інші деталі

Наукові роботи на конкурс надсилайте електронною поштою на адресу holodomor.center@gmail.com до 1 травня 2016 року.

Партнери: історичний факультет КНУ ім. Шевченка, кафедра історії НаУКМА, кафедра історії НТТУ "КПІ", інститут історії та права Миколаївського НУ ім. Сухомлинського, кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, Національний музей історії України у Другій світовій війні; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".