В Києві відкрилась виставка про правозахисну діяльність української діаспори

До Міжнародного дня захисту прав людини документальна виставка "Незбориме плем’я" відкрилася у читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

Виставка висвітлює різні напрями та форми діяльності української діаспори у США, Канаді, Німеччині, Франції, Австралії, спрямованої на захист прав людини в Україні доби тоталітаризму та привернення світової спільноти до проблеми репресивної політики радянської влади щодо української інтелігенції.

 

Після згортання "хрущовської відлиги" і відновлення репресій, опинившись у таборах та на засланні українські політв’язні не припиняли інформувати світ про про порушення прав людини у радянському союзі,  підпільно передаючи за кордон листи, заяви, звернення та меморандуми.

Представлені на виставці документи розкривають складну долю українських політв’язнів Миколи Горбаля, Івана Кандиби, Святослава Караванського, Левка Лук’яненка, Валентина Мороза, Василя Овсієнка, Миколи Плахотнюка, Миколи та Раїси Руденків, Івана і Надії Світличних, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Данила Шумука та багатьох інших.

На відкриття виставки завітав і один з найактивніших учасників українського правозахисного руху Левко Лук’яненко.  Він наголосив на тій особливій ролі "голосу українських політв’язнів", яку виконувала наша діаспора за кордоном, інформуючи про репресії в Україні громадськість і уряди демократичних держав. Проте, за його словами, лише третина документів, створених політв'язнями, потрапляла за кордон, решта ж перехоплювалась репресивними органами СРСР.

 

Відвідувачі виставки мають  можливість ознайомитися з невідомими широкому загалу документами, які містять інформацію про власне порушення прав людини в УРСР, а також заходи на їх захист -  матеріальну допомогу дисидентам, підготовку звернень, маніфестацій та акцій на підтримку політв’язнів, що організовувалися Державним центром УНР в екзилі та впливовими українськими громадсько-політичними організаціями.

Серед них – Організація державного відродження України, Українське національне об’єднання Канади, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Об’єднання українців у Франції та ін.

Особливу увагу зосереджено на документах, які відклались у результаті роботи комітетів та комісій, створених при Світовій координаційній раді Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій та Світовому конгресі вільних українців з метою захисту прав українських політичних в’язнів у Радянському Союзі.

Вхід вільний. Виставка триватиме до 30 грудня 2015 р.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.