АНОНС: В Києві виставка про Євгена Сверстюка

У Музеї шістдесятництва відбудеться вечір-шана Євгена Олександровича Сверстюка та презентація присвяченої йому фотодокументальної виставки "Позначений ласкою Бога".

"Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці..." Євген Сверстюк.

Євген Олександрович Сверстюк (13.12.1928 р. – 1.12.1914 р.) — доктор філософії, головний редактор газети "Наша віра", президент Українського пен-клубу.

 

У 1959, 1960, 1961, 1965, 1972 рр. його звільняли з роботи за  участь у "Самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У січні 1972 року був заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР (виготовлення і поширення документів "самвидаву")  до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). З жовтня 1983 до 1988 працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Автор книг, численних есе і статей з літературознавства, психології та релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов.

25.11.2008 р. нагороджений орденом Свободи. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за книгу "Блудні сини України", літературної премії імені Олени Пчілки за книжку "Отче наш" (1996), премії ЮНЕСКО імені Корнеліу Копосу за книгу "На святі надій" (2001).

У вечорі візьмуть участь лауреати заснованої Сверстюком Премії імені Василя Стуса, його друзі і соратники. На виставці представлені фотографії, документи й меморіальні речі з фондів Музею шістдесятництва та надані родиною.

Відкриття виставки: неділя 13 грудня 2015 року о 15.00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара, 33-А

Виставка працює до 20 січня 2016 р., понеділок – вихідний

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.