У Росії масово скуповують антиутопію Орвелла

Роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984» ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Про це повідомляє російський ресурс znak.com. Він спирається на результати рейтингів Forbes і РБК, складених незалежно один від одного. 

У 2015 році росіяни придбали 85 тисяч примірників роману. Хоча ще попереднього року книга до ТОП-10 найпопулярніших книжок не входила.

Джордж Орвелл написав свій роман-антиутопію "1984" в 1948 році. Твір оповідає про тоталітарну державу Океанію під керівництвом єдиної дозволеної партії, що здійснює тотальний контроль за життям та навіть думками власних громадян. На чолі держави стоїть вождь, якого всі називають Старший Брат.

Партія промиває громадянам мізки за формулою "війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила", щодня фальсифікує історію та постійно вишукує у своїх лавах нових ворогів, яких знищує.

Океанія безупину воює з іншими наддержавами: Євразією та Остазією, щоб відвернути увагу свого населення від внутрішніх проблем. Причому союзники та вороги Океанії постійно міняються місцями.

Усіх інакодумців переслідує Поліція думки, яка, врешті-решт, за допомогою ув’язнення і тортур змушує їх визнати правильність політики партії і полюбити Старшого Брата.

В описаних у книзі характеристиках вождя, державних інституцій, внутрішньої та зовнішньої політики чітко простежуються аналогії з СРСР епохи Йосипа Сталіна.

Нагадаємо, що цього року у "Видавництві Жупанського" вийшло перше друковане видання українського перекладу роману "1984". Книгу переклав Віктор Шовкун.

І. Б.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.