У ГРЕЦІЇ ЗБИРАЮТЬСЯ ВІДНОВИТИ КОЛОСА РОДОСЬКОГО

У Греції збираються відновити статую Колоса Родоського, знищену землетрусом дві тисячі років тому.

Про це повідомляє The Times.

Новий Колос в порту міста Родос на однойменному острові буде уп'ятеро більше оригіналу.

Його створення обійдеться в 250 млн євро.

Проект. Але незважаючи на популярну легенду, насправді "оригінальний" Колос стояв з одного боку гавані.

За задумом авторів проекту, 135-метрова споруда сприятиме піднесенню грецького національного духу в часи тяжкої економічної кризи.

Крім того, туристичний об'єкт може принести до 35 млн євро щорічного доходу: всередині статуї розташуються музеї, розважальні комплекси, магазини і бібліотека.

 

Для порівняння, висота монументу "Батьківщина-Мати" у Києві - 62 метри (102 м разом із постаментом).

Колос Родоський - одне з Семи чудес Античних часів. Найвища на той час [майже 32 метри] статуя давньогрецького бога Сонця Геліоса була створена скульптором Харесом орієнтовно в 303 році до н.е.

Родосці замовили статую на кошти, отримані від продажу військових трофеїв після того, як Родос вдало відбив напад ворогів в одній із війн часів поділу імперії Олександра Македонського його полководцями.

Колос був зібраний із бронзових деталей з залізними кріпленнями. Також скульптор застовував мармур і камінь. Приблизно через 60 років Колос був зруйнований землетрусом - не витримали кріплення в колінах.

Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, народжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта. Насправді скульптура була розташована з одного боку гавані.

У 977 році арабський намісник, який правив на острові, продав частини статуї, що збереглися. Для їхнього перевезення знадобилося 900 верблюдів. Статуя назавжди зникла в плавильних печах.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.