Помер патріарх історичної науки Прикарпаття

В Івано-Франківську на 88-му році життя помер видатний український історик, професор Володимир Грабовецький.

Про це повідомляють Вікна.

Історик помер під час прогулянки містом, на вулиці Пилипа Орлика, зазначає видання.

Володимир Грабовецький — історик, засновник прикарпатської історичної школи. Народився в 1928 р. в селищі Печеніжин Коломийського району Івано-Франківщини.

З 1953 року працював старшим науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

З 1975 року працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. В 1990-2007 роках очолював кафедру історії України.

В 1958 році захистив кандидатську, а в 1968 році — докторську дисертації. Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій. Автор шести опублікованих "Нарисів історії Прикарпаття".

Дослідник карпатського опришківства XVI-XIX ст. Видав 150 праць про Олексу Довбуша, на базі зібраних протягом 50 років матеріалів створив історико-меморіальний музей Довбуша в Івано-Франківську.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.