Князя Боголюбського, який спалив Київ, убили Амбал і Стирята. НАПИС

При реставрації Спасо-Преображенського собору в Переславлі-Залєському археологи й епіграфісти виявили кілька настінних написів, в тому числі напис XII століття, в якому йдеться про вбивство князя Андрія Боголюбського у 1174 році.

Там же перераховуються імена його вбивць - причому не всі з них були відомі раніше, повідомляє Meduza.

Напис у Переяславлі-Залєському (Ярославська область РФ) є "найдавнішою датованою письмовою пам'яткою Північно-Східної Русі", зазначає видання.

В Інституті археології РАН повідомили, що напис знайшли московські епіграфісти - професор ВШЕ Олексій Гіппіус і науковий співробітник Інституту слов'янознавства РАН Сава Міхєєв; вони ж продовжують його досліджувати.

Напис знаходиться посередині південної абсиди собору. Він зроблений у два стовпці, які обведені однією рамкою.

Імена вбивць (загалом їх близько 20, частина рядків утрачена) перераховуються в лівому стовпці, там же написане прокляття на їхню адресу. Праворуч - коротке повідомлення про вбивство.

 Прорив лівого стовпця напису про вбивство Андрія Боголюбського. Фото: Інститут археології РАН

"Три перших імені відомі з літопису - це Петро Кучков (в тексті є його по-батькові - Фралович, ймовірно, Флорович), Амбал (в літописах зустрічається і написання "Анбал") і Яким (Яким Кучкович). Потім значна частина тексту втрачена, а в кінці є три імені, які відомі не були: Івка, Петрко та Стирята.

Останнє ім'я може бути прізвиськом, утвореним від слова "стирь" (стерно, рульове весло). Завершується список словами: "Сі суть убивці великого князя Андрія, хай будуть прокляті". Закінчення стовпця наразі залишається прочитаним", - зазначається у прес-релізі.

 Прорив правого стовпця напису про вбивство Андрія Боголюбського. Фото: Інститут археології РАН

За словами вчених, питання викликає те, що напис залишено в Переславлі, тоді як князь Андрій був убитий у Боголюбові. На їхню думку, це "офіційний текст, який був розісланий по всіх містах єпархії та висічено на науку нащадкам на стінах головних храмів".

"Напис за своєю цінністю увійде в десятку найважливіших давньоруських написів. Це унікальна пам'ятка офіційної епіграфіки Володимиро-Суздальського князівства, що фіксує акт церковного прокляття убивцям володимирського князя", - сказав Олексій Гіппіус.

Написи на зовнішніх стінах Спасо-Преображенського собору були виявлені під час реставраційних робіт, які почалися влітку 2015 року.

Князь Андрій - син Юрія Долгорукого та половецької князівни. Призначений Юрієм на князювання у Вишгороді, без згоди батька утік на Північ, у Володимир-на-Клязьмі.

Після смерті батька 1157 року Андрій Боголюбський витіснив із Ростова і Суздаля своїх молодших братів Михалка і Всеволода і об'єднав під своєю рукою північні землі, ставши великим князем Володимиро-Суздальського князівства.

Своєю столицею він зробив місто Володимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, головні ворота якого були зведені за зразком київських Золотих воріт і одержали ту ж назву, а також величний Успенський собор.

Сам Андрій Боголюбський жив у замку неподалік від Володимира в селі Боголюбове. Намагався відірвати Суздальську землю від Києва, утворити окрему церковну митрополію. Вигнав до Візантії своїх 4-х братів разом з їхньою матір'ю — другою дружиною Юрія Долгорукого.

У 1169 році захопив і нещадно пограбував Київ. Знищені та спалені тоді були не лише житлові квартали, а й значна кількість церков та монастирів. Ікону Пресвятої Богородиці вивезено з Києва до Володимира.

Втручався у внутрішні справи інших руських князів, але 1173 року військо Андрія Боголюбського було розбите.

Вважається основоположником майбутньої Московської держави.

Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти Андрія Боголюбського. 29 червня 1174 року внаслідок змови бояр Кучковичів князя убили люди з його найближчого оточення.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..