Декомунізацію виконано на 47% - Інститут нацпам'яті. ІНФОГРАФІКА

Понад тисячу вулиць перейменовано в обласних центрах — це 47% від запланованого. Також рішенням парламенту нові назви вже отримали п’ята частина міст та сіл.

До 21 лютого Верховна Рада України має визначитися з новими назвами для населених пунктів, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, а міські та сільські голови завершити перейменування місцевих топонімів.

За десять днів до завершення другого етапу декомунізації Український інститут національної пам’яті спільно з Українським кризовим медіа-центром піготували інфографіку про стан реалізації реформи.

На мапі України 4 лютого з’явилося 175 нових назв міст і сіл замість тоталітарних топонімів радянського періоду – 18% від того, що слід перейменувати.

Наприклад, на Донеччині перейменували місто Артемівськ на Бахмут, місто Красний Лиман на Лиман, а місто Дзержинськ на Торецьк, Іллічівськ на Одещині став Чорноморськом, місто Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області — Заводським. Нові назви були запропоновані місцевими громадами та підтримані Українським інститутом національної пам’яті, а відтак — проголосовані в парламенті.

Як відомо, 144 населені пункти з тоталітарними назвами розташовані на окупованих територіях, але і вони будуть перейменовані українським парламентом. У випадку із Кримом - після консультацій із Меджлісом кримськотатарського народу, які вже тривають.

1028 нових назв вулиць з’явилися тільки в обласних центрах країни. За винятком "декомунізованих" ще на початку 1990-х Львова, Івана-Франківська та Тернополя, а також - окупованих міст. Це 47% від запланованих перейменувань, які міські голови мають завершити до 21 лютого. Потім розпочнеться третій етап декомунізації і повноваження прийняття рішень про перейменування перейдуть до голів ОДА.  

 

"Лідерами" перейменувань місцевих топонімів стали Дніпропетровськ (316 нових назв), Харків (231 нова назва) та Вінниця (135), які завершили завдання на понад 90%. Маріуполь вже повністю замінив місцеві тоталітарні топоніми — 78 позицій. В "аутсайдерах" опинилися Полтава, Одеса, Суми, Миколаїв та Херсон. Нагадаємо, що за невиконання закону громадськість через суд може притягнути до відповідальності мерів міст.

Також під перейменування потрапляють 105 ЗМІ, 15 з яких зараз реєструють нові назви, а для 30 — скасували свідоцтво про реєстрацію, 21 ЗМІ виходить під окупацією.

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив, що перейменовані будуть усі населені пункти та топоніми, які підпадають під дію закону:

"Чи виконувати закон — не тема для дискусій. Громадам виділили достатньо часу, аби вони визначилися із новими назвами. Багато громад вповні скористалися нагодою для такої дискусії. На жаль, місцева влада частини міст та сіл, уникаючи виконання закону, позбавила мешканців можливості приймати рішення про майбутню назву. Тепер рішення прийматиме парламент".

Також В’ятрович додав, що дані, які оприлюднюються сьогодні, дуже швидко змінюються. Він високо оцінює прогрес в очищенні мапи країни від символів тоталітарної пропаганди.

"Після місцевих виборів, коли люди отримали змогу спокійно, без політичних маніпуляцій, вести розмову про майбутні назви, декомунізація значно прискорилася".

Голова Інституту національної памяті висловив певність, що закон буде виконано вчасно і в повному обсязі. Адже на черзі - третій етап реформи.  

І. Б.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.