В Центральному історичному архіві вимагають гроші за копіювання. СКАН

Працівники Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК) не дозволяють користувачам робити копії документів на власні фотоапарати, вимагаючи користуватися платними послугами архіву.

Про це у своєму Facebook написав дослідник Alex Krakovsky, оприлюднивши копію виставленого архівом рахунку.

"Сьогодні мені, як і сотням іншим дослідників в ЦДІАК з 1 лютого, було ВІДМОВЛЕНО в фотографуванні власним фотоапаратом, що є безкоштовним згідно законів України, - написав він. - Замість цього запропонували замовити копіювання через фотолабораторію архіву. Або ніяк".

На питання, яким обладнанням це буде зроблено і яка буде якість, працівники архіву відповіли, що не можуть цього сказати, і запропонували "зробити офіційне звернення".

"Це в той час, як в переважній більшості архівів України вже виконують закон та дають безкоштовно копіювати власним фотоапаратом", - наголошується в дописі.

"Надання архівних документів для копіювання технічними засобами архівних установ". Скан: facebook.com/alex.krakovsky

Архів вимагає від дослідника 1077 грн за копії 26 документів. По 41 гривні за документ.

"Це матеріали з історії сіл України, які я пишу на волонтерських засадах для всіх бажаючих, - наголосив автор допису. - Це робить історію майже недосяжною більшості населення".

Дописувач запропонував іншим користувачам архівних послуг об'єднатися і вирішити цю проблему правовими методами.

У ЦДІАК зібрано документи, що висвітлюють історію України з XIV сторіччя до 1917 року. Важливе місце в архіві займають фонди установ Гетьманщини (XVII-XVIII століття).

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.