Поїзди "Укрзалізниці" сигналитимуть біля місця бою під Крутами. КАРТА

Локомотиви всіх потягів, які прямуватимуть повз меморіальний комплекс біля станції Крути (Борзнянський район Чернігівщини), будуть подавати звуковий сигнал.

Про це ІП повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Сигнал буде нагадувати про юнаків, які тут у січні 1918-го року стримували наступ більшовицьких військ на Київ", - зазначили в УІНП.

З пропозицією вмикати сирену при проїзді місця бою під Крутами УІНП звернувся до ПАТ "Українська залізниця" в лютому 2016 року.

В УЗ підтримали звернення "для вшанування пам’яті загиблих у січні 1918 року Героїв Крут та всіх захисників України".

Переїзд, де буде подаватися звуковий сигнал, позначено червоною цяткою. МАПА КЛІКАБЕЛЬНА

"Всім причетним структурним підрозділам регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" надана вказівка щодо постійного подання сповіщального сигналу свистками локомотивів, мотовагонного та спеціального рухомого складу, що прямують через станцію Крути при під’їзді до залізничного переїду, розташованого поблизу с. Пам’ятне Борзнянського району Чернігівської області", - повідомили в "Укрзалізниці".

Інше за темами БІЙ ПІД КРУТАМИ та ЗАЛІЗНИЦЯ

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»