Музей Майдану може нарешті отримати статус національного

Уряд зробив крок до зняття бюрократичних перпон у розвитку новоствореного Музею Майдану — “Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності”. На черзі — Указ Президента.

Про це Історичній правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

25 березня 2016 року під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому члени Уряду звернулися до Президента з клопотанням надати "Меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" статус національного.

Річ у тім, що відповідний статус надається Указом Президента України.

Як відомо Музей Майдану у формі "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" створено на підтримку громадських ініціатив і віднесено до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Втім без статусу національного Музей не може використовувати державне фінансування. Тож відтепер команда установи очікує на Указ Президента, який зніме цю бюрократичну перепону. 

"Надання Музею Майдану статусу національного не лише вирішує низку бюрократичних проблем із забезпеченням подальшої його діяльності, а встановлює комплексність і масштабність завдань, які стоять перед ним, рівень його майбутньої експозиції та культурно-освітніх програм, фундаментальність наукових досліджень", —  каже Ігор Пошивайло, який із січня цього року є директором "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні".

Тим часом залишаються невирішеними виділення приміщення для розміщення експозиції Музею Майдану, працівників та фондів, реалізації науких і культурно-освітніх програм.

Як відомо, ініціатива Музей Майдану започаткована групою активістів іще в січні 2014 року. Відтоді зібрано майже дві тисячі артефактів, серед яких зокрема і "Йолка", документів та усних свідчень.

Ініціативу підтримав Український інститут національної пам’яті, співробітники якого доєдналися до розробки концепції Музею Майдану та збереження артефактів Майдану, а також започаткували проект "Майдан: усна історія".

Нагадаємо, що на сайті Українського інституту національної пам’яті можна оглянути віртуальну мультимедійну виставку "Майдан: від незалежності до свободи".  

І. Б.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.