АНОНС: У Києві відкриється виставка "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах"

Державна архівна служба України силами провідних архівних установ – ЦДАГО, ЦДАВО та ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи готує масштабну документальну виставку "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах".

Руїни 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 1986 р. (Із фондів Державного архіву Житомирської області

На огляд громадськості будуть представлені документи вищих органів державно-партійного керівництва УРСР та СРСР, що зберігаються у фондах державних архівів. Крім цього, до експозиції увійдуть найзмістовніші документи архівів Київської, Житомирської та Рівненської областей, а також галузевих державних архівів МВС і СБУ України.

Всього на виставці буде представлено понад 100 малодосліджених документів і фотоматеріалів, що дозволять об’єктивно оцінити квітневі події 1986 року та висвітлити розмах катастрофи. В них зафіксована інформація про радіаційний рівень та дозові навантаження, морально психологічний стан населення; заходи із розселення, працевлаштування, медичного та побутового обслуговування громадян, евакуйованих із зони ЧАЕС; проблеми, які виникали в ході ліквідації наслідків аварії та вирішення питань щодо соціального захисту ліквідаторів та вшанування пам’яті загиблих.

Експозиція виставки матиме декілька тематичних розділів.

Вступний – побудований на контрасті документів і фотоілюстрацій часів до аварії та перших днів після неї: новозбудоване, квітуче місто атомників Прип’ять – зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС; перші звістки про катастрофу, що стрімко набирала обертів та морально-психологічний стан населення республіки. На виставці репрезентуватиметься протокол першого засідання Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, яка почала діяти з 3 травня 1986 р.

Доповідна записка секретаря Київського обкому партії Г. Ревенка в ЦК КПУ про вибух на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р. (Із фондів ЦДАГО України)

Основна тема наступного розділу виставки – переселення, розміщення, працевлаштування та соціальне забезпечення громадян, евакуйованих із зони радіаційного забруднення. Фотодокументи ілюструватимуть драматичні моменти прощання з рідною домівкою, вимушеного відриву від малої Батьківщини та похапцем покинуті села.

Організаційні заходи з ліквідації наслідків аварії відбилися у документах, що увійдуть до третього розділу експозиції. Відкривають його посвідчення, перепустки, військовий квиток із записом про перебування в зоні катастрофи, пам’ятка про правила поводження на радіоактивно забрудненій території.

Наступний розділ виставки буде присвячений найменш висвітленому аспекту аварії на Чорнобильській АЕС – реакції міжнародної спільноти та еволюції позиції радянської влади щодо інформування з проблем Чорнобильської катастрофи. Його репрезентуватимуть, зокрема, інформаційне повідомлення в газеті "Радянська Україна" про зустріч генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з американським громадським діячем А. Хаммером, на якій йшлося про аварію на ЧАЕС та ін.

Останній розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті постраждалих від руйнівних наслідків катастрофи.

Відкриття виставки відбудеться 25 квітня 2016 р. в приміщенні Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

Де могила Богдана Хмельницького?

Ніяких підтверджень місця розташування могили Богдана Хмельницького в нас немає. Але головне, виникли серйозні підстави взагалі сумніватися в тому, що гетьмана поховано в Іллінській церкві. Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином.

"Месники" на горі Монастир

Справа могили "Месників" з УПА, яка кількакратно була нищена польськими вандалами, сплила під час переговорів президента України Володимира Зеленського та Польщі Анджея Дуди 12 жовтня 2020 року. Про акти вандалізму чимало писали в українських медіа. А от про саму подію, яка довела до трагічної загибелі в одному бою такої великої кількості повстанців — рядовому читачеві відомо небагато. Тож ми розповідаємо дещо детальніше про цей найтрагічніший бій УПА на Закерзонні

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Українськими місцями чеської пам’яті

Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд