На конкурсі робіт про визвольний рух перемогло дослідження про ОУН на Чернігівщині. ФОТО

У Києві відбулося нагородження фіналістів студентського конкурсу «Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років». Перше місце завоювала робота Ірини Радченко про молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці на Чернігівщині.

23 травня 2016 р. в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбувся  семінар для студентів "Робота з архівними документами".

Семінар відкрили Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, декан історичного факультету Київського університету Іван Патриляк і директор Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко.

Вони наголосили, що процес відкриття комуністичних архівів відкриває широке поле для нових досліджень та перегляду підходів до трактування тих чи тих подій, що поки домінують в історіографії.

 

"Українців нині часто звинувачують у тому, що ми, нібито, переписуємо власну історію. Але насправді ми її тільки починаємо писати, тому що досі надзвичайно важливий пласт джерел був захований в архівах радянських спецслужб, й історики не мали до них доступу. Я радий бачити перед собою молодих дослідників, які готові взятися до праці й розкривати таємниці, які десятиліттями ховав від нас тоталітарний режим", – наголосив Володимир В’ятрович.

Керівник управління УІНП Ігор Кулик прочитав студентам лекцію "В пошуках джерел. Як працювати з архівами, які збергіають матеріали  радянських спецслужб", в якій подав докладні маршрути, якими варто слідувати молодим науковцям, щоб дістатися найцінніших фондів із документами ЧК-НКВД-КГБ в Україні.

Крім того, доповідач окреслив особливості та умови роботи в кожному з типів архівів, а також розповів про перспективи передачі архівів радянських спецслужб від українських силових структур до цивільного архіву при УІНП.

Члени журі: Володимир Панченко. Іван Патриляк, Володимир В'ятрович 

Науковий співробітник ЦДВР Ігор Бігун виголосив доповідь "Кат українських націоналістів Віллі Вірзінг і судовий процес над ним", написану на базі документів з Державного архіву м. Нюрнберга (Німеччина).

У ній автор розкрив історію протистояння між підпіллям ОУН та нацистським режимом в особі гестапівця Вільгельма Вірзінга. Після Другої світової війни за позовом оунівців нациста засудили до тюремного ув’язнення.

На семінарі також підбили підсумки конкурсу студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" за минулий рік.

Усього в конкурсі взяло участь 25 студентів із різних куточків України:  Києва, Львова, Чернігова, Житомира, Кам’янця-Подільського, Кривого Рогу, Черкас, Одеси, Сум, Полтави, Запоріжжя, Рівного й Миколаєва.

 

Тематика була найрізноманітнішою – колективізація і селянський рух опору, Голодомор, діяльність підпільних структур Організації Українських націоналістів та боротьбу з ними радянської влади на територіях Донецької, Одеської, Запорізької, Чернігівської, Хмельницької областей та в Західній Україні.

Переможцями стали:

1 місце  Радченко Ірина (Чернігів). Робота на тему: "Молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці Борзнянського району Чернігівської області";

2 місце – Ярич Володимир (Кам’янець-Подільський) із дослідженням: "Молоді подільські борці за українську національну ідею";

3 місце – Дмитрій Кулінський (Житомир), який дослідив "Особливості проведення виборчої кампанії 1946 року в західних областях України".

Уже не перший рік спостерігається приємна тенденція до поширення географії учасників і переможців конкурсу далі на схід. До трійки переможців обов’язково входять представники Центру, Сходу чи Півдня України, що свідчить про незгасимий інтерес до визвольної боротьби української нації й на цих землях.

 Ірина Радченко - переможниця конкурсу

Конкурс проводили втретє Центр досліджень визвольного руху спільно з Інститутом суспільних досліджень, Центром історії державотворення України в ХХ столітті Національного університету "Києво-Могилянська академія" та Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Міністерства освіти і науки України та Українського інституту національної пам’яті.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.