У Києві виставка документів української діаспори "Ми – діти твої, Україно!"

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Ми – діти твої, Україно!", присвячена Міжнародному дню захисту дітей.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки з Центральним державним архівом громадських об’єднань України, Товариством "Україна-Світ", Українською недільною школою в Афінах "Трембіта" (Греція), Українською школою "Веселка" в Гаазі (Королівство Нідерланди), Українською закордонною школою ім. Лесі Українки в Неаполі (Італія), Українською школою "Еллісів" в Осло (Норвегія) за підтримки Міністерства закордонних справ України та Державної архівної служби України.

 

Основу експозиції складають маловідомі широкому загалу документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки про діяльність окремих українських громадських організацій Європи, Канади та США щодо захисту прав дітей в усьому світі, зокрема, проголошення 1979-го року "Українським роком дитини" під гаслом "Дитина – скарб нації". Документи виставки свідчать, що українська діаспора ставила перед собою завдання захисту української дитини у Радянському Союзі, згуртування українських дітей і молоді у країнах їх проживання, а також допомога юним українцям малозабезпечених сімей у країнах Південної Америки.

Значна частина виставки представлена документами, що розповідають про навчання та розвиток дітей українських емігрантів, виховну роль родини, школи, друкованого слова та релігійно-моральних чинників, нерозривно пов’язаних з національними елементами.

Гармонійним доповненням архівних документів є образотворчі роботи учнів закордонних українських шкіл, що розкривають життя та світогляд дітей української діаспори, їх бачення України як своєї Батьківщини.

Представлені архівні документи та дитячі образотворчі роботи мають надзвичайну вагу у побудові українського світу за кордоном, а відтак є визначальним фактором гуртування української діаспори, збереження релігійної, культурної і національної ідентичності зарубіжних українців.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 13 червня 2016 р.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.