АНОНС: 29-30 червня - наукова конференція до 75-річчя Акта відновлення Української держави. ФОТО

До цієї річниці у Києві упродовж 29-30 червня проходитиме Міжнародна наукова конференція "Український визвольний рух 1920-1950-х років: ідея державності та її реалізація".

30 червня, о 9.00, співробітники Українського інституту національної пам’яті спільно з громадськістю покладуть квіти до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику, одному з учасників відновлення української державності у 1941 році. 

30 червня 1941-го року у Львові з ініціативи Організації українських націоналістів було проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася у вкрай несприятливих обставинах і навряд чи могла бути успішною. Втім, вона вчергове засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

Акт відновлення української державності від 30 червня 1941 р., надрукований у газеті "Самостійна Україна" 10 липня 1941 р. 

Український інститут національної пам'яті вшановує проголошення Акту відновлення української державності у контексті Року державності. Водночас довкола цієї події побутує чимало міфів та спекуляцій. Наукова конференція, що відбудеться в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, покликана викристалізувати з них історичну правду. 

Дослідники говоритимуть про причини й наслідки проголошення Акту відновлення української державності та місце цієї події в нашій історії. 

Львів’яни в очікуванні проголошення Акту відновлення української державності. Площа Ринок, 30 червня 1941 р.

У роботі конференції візьмуть участь науковці з України, Німеччини, Великобританії, Литви. Зокрема, Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, Володимир Трофимович, завідувач кафедри історії Національного університету "Острозька академія, Богдан Галайко, директор Науково-дослідного інституту українознавства, Дмитро Злепко, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), Стефан Романів голова Організації українських націоналістів (бандерівців).

Програму можна завантажити тут. 

Конференція розпочне роботу 29 червня, о 14.00, в аудиторії 349 історичного факультету КНУ ім. Шевченка (вул. Володимирська, 60). Перед початком, о 12.30, відбудеться презентація книги "Петро Дужий. Відоме й незнане". 

 я

Науковий форум організовує Український інститут національної пам’яті спільно із Науково-дослідним інститутом українознавства, Історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром досліджень визвольного руху та МБУ "Центр національного відродження". 

Покладання квітів до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику відбудеться 30 червня, о 09.00, за адресою Володимирська, 50 (будівля Національної опери України).

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.