АНОНС: Лекція Яна Томаша Ґросса у Львові

Серію лекцій та дискусій "Єврейські дні у Ратуші" цього тижня продовжує професор Ян Томаш Ґросс зі США, дослідник польсько-єврейських стосунків, автор бестселлерів "Сусіди", "Страх" та "Золоті жнива".

У вівторок, 19 липня, професор Прінстонського університету Ян Томаш Ґросс прочитає лекцію "Революція зовні, окупація зсередини?", під час якої проаналізує свідчення, архіви та дискусії про радянізацію Західної України та Західної Білорусі 1939-1941 років.

Окрема увага буде приділена радянській політиці щодо національних груп і різним формам репресій щодо місцевого населення.

Ян Томаш Ґросс  

Після лекції відбудеться розмова з проф. Ґроссом про те, яким чином нові дослідження та архівні документи доповнюють, а може й змінюють те, що було написано на основі тисяч свідчень людей?

Розмову вестимуть історики др. Софія Дяк (Центр міської історії) та др. Мейгілл Фаулер (Стетсонський університет, США).

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Забезпечений синхронний переклад на українську мову.

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.