Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості

У четвер, 21 липня польський Сейм обрав нового голову Інституту національної пам’яті Польщі (IPN). Ярослав Шарек заступить на цій посаді Лукаша Камінського.

Під час питань депутатів Сейму вибухнув скандал. На запитання опозиційного депутата Міхала Щерби (партія "Громадянська платформа") щодо винуватців масового вбивства євреїв у Єдвабному, Ярослав Шарек відповів:

"Виконавцями цього злочину були німці, які використали у механізмі власного терору під примусом групку поляків".

Позиція Ярослав Шарка обурила депутата від опозиції, який зажадав зупинити процедуру вибору голови Інституту національної пам’яті Польщі. Проте парламентська більшість не підтримала цю пропозицію.

Представник польських правих Роберт Вінницький заявив натомість:

"Це скандал – закидати кандидату те, що здійснює польську історичну політику, а не політику, замовлену Німеччиною або єврейськими колами. Те, що IPN за часів безславного керування Леона Кереса (першого голови Інституту – ІП) повторював брехні Яна Томаша Гросса, не значить, що так має бути завжди" - цитує депутата сайт Wyborcza.pl.

Депутат Кшиштоф Мєшковський з партії "Nowoczesna" обурився:

"Польських євреїв замордували польські сусіди, такими є історичні факти".

Скандал не вплинув на рішення більшості. "За" цю кандидатуру проголосувало 256 депутатів польського парламенту, 116 було проти, 13 утрималося.

 Ярослав Шарек, Голова Інституту національної пам'яті Польщі. Фото П. Жиценського, IPN 

Ярослав Шарек має 53 роки, раніше працював у Краківському відділені Інституту національної пам’яті Польщі. Сфера наукових зацікавлень – функціонування польських спецслужб. Також відомий як публіцист. Є випускником Ягеллонського університету. Ступень доктора гуманітарних наук захистив у 2011 році на підставі праці "Діяльність Служб Безпеки щодо академічної молоді Кракова у 1970-1980 роках".

Нагадуємо, у червні вступили в силу зміни до закону про Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), які суттєво змінили процедуру обрання голови цієї інституції. Критики змін вважають, що в такий спосіб був встановлений політичний контроль за незалежною раніше інституцією.

Інститут національної пам’яті Польщі є спеціальною інституцією, уповноваженою зберігати, науково вивчати та популяризувати архіви польських комуністичних служб безпеки, а також є люстраційною установою і має слідчі функції. У його фондах зберігається понад 90 кілометрів архівних справ. У штаті працює 2200 осіб.

Раніше Інститут національної пам'яті провів слідство у справі погрому в Єдвабному. Прокуро Радослав Ігнатєв зазначив у висновках слідства:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 

Інститут національної пам'яті Польщі встановив у 2003 році, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше. 

Оксамитова (Р)еволюція у Чехословаччині

17 листопада 1989 року силовики брутально били студентів: кількість поранених людей сягала декількох сотень. Ще того ж вечора Прагою розійшлася новина, що поліціанти забили до смерті одного студента, ця ж інформація миттєво поширилась і в західних ЗМІ.

Година папуги. Поїзд не в той бік

У свідомості генерала Лянґнер не було місця для думки, що один офіцер може зганьбитися обманом іншого. Лянґнер летів назад заспокоєний. Під крилом того літака, далеко внизу паровози тягли вагони. У вагонах сиділи польські військові. Їх везли не у той бік, про який домовлявся Лянґнер із Тимошенком і Шапошніковим.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?