Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості

У четвер, 21 липня польський Сейм обрав нового голову Інституту національної пам’яті Польщі (IPN). Ярослав Шарек заступить на цій посаді Лукаша Камінського.

Під час питань депутатів Сейму вибухнув скандал. На запитання опозиційного депутата Міхала Щерби (партія "Громадянська платформа") щодо винуватців масового вбивства євреїв у Єдвабному, Ярослав Шарек відповів:

"Виконавцями цього злочину були німці, які використали у механізмі власного терору під примусом групку поляків".

Позиція Ярослав Шарка обурила депутата від опозиції, який зажадав зупинити процедуру вибору голови Інституту національної пам’яті Польщі. Проте парламентська більшість не підтримала цю пропозицію.

Представник польських правих Роберт Вінницький заявив натомість:

"Це скандал – закидати кандидату те, що здійснює польську історичну політику, а не політику, замовлену Німеччиною або єврейськими колами. Те, що IPN за часів безславного керування Леона Кереса (першого голови Інституту – ІП) повторював брехні Яна Томаша Гросса, не значить, що так має бути завжди" - цитує депутата сайт Wyborcza.pl.

Депутат Кшиштоф Мєшковський з партії "Nowoczesna" обурився:

"Польських євреїв замордували польські сусіди, такими є історичні факти".

Скандал не вплинув на рішення більшості. "За" цю кандидатуру проголосувало 256 депутатів польського парламенту, 116 було проти, 13 утрималося.

 Ярослав Шарек, Голова Інституту національної пам'яті Польщі. Фото П. Жиценського, IPN 

Ярослав Шарек має 53 роки, раніше працював у Краківському відділені Інституту національної пам’яті Польщі. Сфера наукових зацікавлень – функціонування польських спецслужб. Також відомий як публіцист. Є випускником Ягеллонського університету. Ступень доктора гуманітарних наук захистив у 2011 році на підставі праці "Діяльність Служб Безпеки щодо академічної молоді Кракова у 1970-1980 роках".

Нагадуємо, у червні вступили в силу зміни до закону про Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), які суттєво змінили процедуру обрання голови цієї інституції. Критики змін вважають, що в такий спосіб був встановлений політичний контроль за незалежною раніше інституцією.

Інститут національної пам’яті Польщі є спеціальною інституцією, уповноваженою зберігати, науково вивчати та популяризувати архіви польських комуністичних служб безпеки, а також є люстраційною установою і має слідчі функції. У його фондах зберігається понад 90 кілометрів архівних справ. У штаті працює 2200 осіб.

Раніше Інститут національної пам'яті провів слідство у справі погрому в Єдвабному. Прокуро Радослав Ігнатєв зазначив у висновках слідства:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 

Інститут національної пам'яті Польщі встановив у 2003 році, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.