КМДА: Проти бульвару Гавела "накрутили" 1012 голосів

Під час громадського обговорення перейменування бульвару Лепсе відбулася маніпуляція голосами.

У відповіді на інформаційний запит громадському активісту Зоряну Кісю Київська міська державна адміністрація стверджує, що з низки IP-адрес відбувалося множинне голосування "проти" перейменування бульвару Лепсе на честь чеського драматурга і політика Вацлава Гавела.

 

Рекорд голосів - 273 "проти" встановив користувач, IP-адреса якого свідчить про перебування у німецькому місті Унтердьорбах (Unterdürrbach). Водночас не можна виключати, що маніпуляції із голосуванням відбувалися за допомогою так званих програм-анонімізаторів.

З 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів.

 
 

Хвильоподібне аномальне голосування "проти" на сайті КМДА було зауважене активістами у останні дні перед його завершенням.

Це спричинило громадську мобілізацію прихильників ідеї перейменування бульвара на честь Вацлава Гавела.

Ідею перейменування цього київського бульвару на честь одного з найбільших моральних авторитетів ХХ століття публічно підтримали співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Наєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

У голосуванні взяла участь 5541 особа.

"ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

"ПРОТИ" проголосувало 2011, з яких дійсних виявилося 999 голосів.

Результати цього обговорення і голосування є підставою для Київської міської ради прийняти відповідне рішення щодо перейменування бульвару.

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936— 18 грудня 2011) — Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

  

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.