У Києві відбулась презентація колекції документів Павла Дорожинського

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки відбулася презентація колекції документів українського громадсько-політичного діяча, публіциста, журналіста Павла Дорожинського (1926–2015) "Шляхетний дар Батьківщині".

 П.Дорожинський

Захід приурочено до 25-ї річниці незалежності України та 90-річчя з дня народження діяча.

Відвідувачі мають змогу ознайомитися з невідомими широкому загалу документами про активну участь Павла Дорожинського у житті української спільноти за кордоном, а також внесок всієї української діаспори у боротьбу за здобуття Україною незалежності.

Весь масив документів розповідає про діяльність Павла Дорожинського як члена Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій, Організації державного відродження України, Світового конгресу вільних українців, Організації українських націоналістів, Об’єднання українських націоналістів (державників), Центрального союзу українського студентства та інших українських громадських організацій за кордоном.

Представлені документи із колекції Дорожинського висвітлюють також державницьку і громадську діяльність Андрія Мельника, Тараса Бульби-Боровця, Івана Кабачківа, Олександра Шульгина, Євгена Онацького, Олега Лащенка та інших видатних українських постатей.

Гармонійним доповненням до архівних документів стали книги з власної бібліотеки Павла Дорожинського з дарчими написами Андрія Мельника, Уласа Самчука, Любомира Винара, Левка Лук’яненка, Атени Пашко та ін.

Презентація увінчалась підписанням угоди про передавання документів Центральному державному архіву зарубіжної україніки і частини бібліотеки Кам҆янець-Подільському національному університету ім. Івана Огієнка.

Адреса: м. Київ, вул. Солом’янська, 3 (Центральний державний архів зарубіжної україніки)

Вхід вільний. Презентація колекції документів триватиме до кінця серпня 2016 р.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.