Ім'я мецената Євгена Чикаленка може з'явитися на карті Києва

Комісія КМДА з питань найменувань підтримала перейменування вул. Льва Толстого в центрі Києва на вул. Євгена Чикаленка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. Відомо, що відповідну пропозицію внесли Український інститут національної пам'яті та Просвітницький центр ім. Євгена Чикаленка.

Саме на теперішній вул. Льва Толстого містився маєток Чикаленка, де він проживав. Між іншим, у Києві є ще дві вулиці, один провулок, одна площа і станція метро імені Льва Толстого. 

Незабаром питання буде винесено на громадське обговорення.

ДОВІДКА:

Євген Чикаленко (1861-1929) - визначний український громадський діяч, меценат, агроном, видавець, публіцист. У 1908 р. був ініціатором заснування Товариства українських поступовців і його фактичним неофіційним головою. Доклався до поширення національної свідомості заснуванням українських щоденних газет на Наддніпрянщині - "Громадська думка" (1906) і "Рада" (1906-1914).

Фінансував видання творів Володимира Винниченка та Володимира Уманця-Комарова та ін. Був головним фундатором Академічного дому (гуртожитку для студентів) у Львові. Чикаленку належать слова: "Україну потрібно любити не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.