Литва допоможе відновити пам'ятник Костянтину Острозькому

Уряд Литви ухвалив рішення про те, що країна повинна взяти часть у відновленні надгробного памятника видатному полководцеві Великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому.

На своєму засідання в середу, 2 листопада, Рада Міністрів Литви постановила виділити до 44 тисяч євро на відновлення памятника. Про це пише сайт delfi.lt

"Ми зараз говорили про 2017 рік – виділити до 44 000 єво, а потім будемо слідкувати, щоб цей проект було реалізовано до 2020 року. Суть сьогоднішнього засідання – щоб державні установи Литви прийняли політичне рішення про підтримку даного проекту і за можливості фінансували. До цього будуть залучені багато відомств, зокрема, міністерства оборони та культури", - повідомив віце-міністр закордонних справ Неріс Германас по закінченню наради.

Надгробок на могилі Костянтина Острозького був композиційним центром Успенського собору, підірваного восени 1941 року

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460 – 1530) похований на території Києво-Печерської лаври, однак пам’ятник на його могилі було зруйновано в листопаді 1941 року, коли радянські диверсанти підірвали Успенський собор.

Костянтин Острозький як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.