У центрі Москви встановили пам’ятник Володимиру Великому. ФОТО

4 листопада на Боровицькій площі Москви відбулася церемонія відкриття пам’ятника князю Володимиру.

Про це повідомляє Интерфакс. В урочистій церемонії взяли участь президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, патріарх Московський Кирило, міністр культури Володимир Мединський та міський голова Москви Сергій Собянін.

У своєму виступі Путін заявив, що російське суспільство повинне протистояти "сучасним викликам і загрозам", слідуючи духовним заповітам князя Володимира. Російський президент підкреслив, що  Володимир Великий ввійшов в історію як збирач руських земель і далекоглядний політик, який заклав підвалини сильної, єдиної та централізованої держави.

Крім того, російський президент назвав київського князя "нашим видатним предком" і "духовним засновником держави Російської".

"Це велика, значна подія і для Москви, і для всієї нашої країни, і для всіх наши співвітчизників. Новий памятник – данина поваги нашому видатному предкові. Особливо шанованому святому, державному діячеві та воїну, духновному засновнику держави Російської", відзначив Путін.

Пам'ятник князю Київському Володимиру Великому на Боровицькій площі в Москві. Фото: ТАСС

Урочисте відкриття було приурочене до Дня народної єдності Росії - свята, яке запровадили в 2005 році на честь вигнання польських військ із Москви у 1612 році, завдяки чому згодом на московський престол зійшов цар Михайло Романов.

Після виступу Путіна патріарх Кирило освятив монумент Володимиру. При цьому патріарх всіляко підкреслював "єдність народів історичної Русі":

 "Памятник князю Володимиру – це символ єдності всіх народів, батьком яких він є. А це народи історичної Русі, що нині проживають в межах кордонів багатьох  держав. Памятник батькові може бути всюди, де живуть його діти, в цьому немає жодної суперечності, але погано, коли діти забувають, що в них один батько",  передає слова глави російської церкви "Говорит Москва".

Міністерство закордонних справ України відреагувало на факт відкриття памятника Володимиру Великому в Москві з іронією.

"Не забувайте, як виглядає справжній монумент князю Володимиру. Київ приніс православ'я на Русь. Добре нагадування для Росії",  цей запис ретвітнули українські дипломати на офіційну англомовну сторінку МЗС у "Твіттері"

Пам’ятник князю Володимиру Великому постав з ініціативи Російського військово-історичного товариства та московської влади. Відповідне рішення міської думи з’явилося в лютому 2015 року. Остаточно з місцем встановлення – Боровицькою площею – московські урядовці визначилися 9 вересня 2015 року.

Протягом першої половини 2016 року тривали консультації з ЮНЕСКО та правки в проект монумента, відповідно до рекомендацій організації. Остаточно було затверджено спорудження пам’ятника заввишки 17, 75 м за проектом Салавата Щербакова.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?