Московський суд оголосив події Євромайдану державним переворотом

27 грудня Дорогомиловський суд Москви задовольнив позов екс-депутата Верховної Ради України Володимира Олійника щодо визнання зміни влади в Україні внаслідок протестів Євромайдану в 2014 році як державний переворот.

Про це повідомляє російська агенція ТАСС. Суд звинуватив США і ЄС у підтримці "антиконституційного перевороту" в Україні та "розколу в суспільстві" і виникненню збройного конфлікту.

"У результаті підтримки впливових представників західних держав протести переросли в масові заворушення", — сказала суддя.

На додачу, винуватцями Майдану також оголосили "озброєних націоналістів". "В Україні діють екстремістські угруповання, що є частиною влади і які переслідують людей за принципом соціальної та ідеологічної ненависті, — написано в тексті вердикту. — Екстремістські діяння даних об’єднань підтведжені різномінітними джерелами, у том числі й даними російської преси, яку обмежують на території України".

"Укріплення крайньо правої і націоналістиної ідеології, цілеспрямоване формування образу ворога в особі Росії, неприкрита ставка на силове вирішення внутрішньодержавних суперечностей, глибока соціально-економічна криза перетворюють  Україну на осередок нестабільності у Європі та безпосередньо біля кордонів РФ", — зазначено в судовому документі.

На цій підставі суд зробив висновок, що "юридичне значення державного перевороту, який мав місце в Україні у лютому 2014 року, зачіпає питання національної безпеки РФ, а також основоположні ознаки прав і свобод людини і громадянина".

Насамкінець, російський суд навів аргумент "особливих міжособистісних і сімейних зв’язків між українським і російським народами, які складають єдину історико-культурну спільність", на підставі якого світова спільнота повинна поважати його рішення.

На думку суду, "державний переворот" в Україні був причиною для "возз’єднання" Криму з Росією: "У зв’язку з подіями в Україні мешканці Криму й Севастополя, відчуваючи свій духовний зв’язок із народами Росії, провели у відповідності до міжнародних законів референдум про возз’єднання з Росією".

Цей судовий процес у Дорогомиловському суді Москви тривав з 15 грудня. Як зазначено в позові, позивач Володимир Олійник хотів захистити свої права громадянина України в російському суді, керуючись Загальною декларацією прав людини ООН, яку ратифікували як Росія, так і Україна.

Свідчення суду дали винятково посадовці часів Януковича, які втекли до Росії після Майдану: екс-прем’єр-міністри Микола Азаров і Сергій Арбузов, колишній голова Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екс-керівник МВС Віталій Захарченко, колишній Голова СБУ Олександр Якименко, екс-генеральний прокуров Віктор Пшонка, а також сам президент-утікач Віктор Янукович.

Рішення суду можна оскаржити протягом одного місяця.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.