В Одесі прочитають цикл лекцій до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

У грудні 2016-го розпочався просвітницький проект, який триватиме впродовж 2017 року.

У форматі лекцій науковці розкажуть одеситам, яким цікава українська історія, про різні історичні періоди в минулому України, або ж про окремі події чи особистості, інформує сайт Українського інституту національної пам'яті.

Першу лекцію "Відповідь на запитання: скільки років Одесі?! (спроба абстрагуватися від політики)" прочитав 20 грудня доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

Наступна відбудеться у 20-х числах січня. Її прочитає відомий дослідник, кандидат історичних наук Віктор Савченко. Тема доповіді – "Масони і революція".

На кожен місяць року запланована одна лекція. Серед лекторів – професор, завідувач кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олена Бачинська, фахівець у галузі археології та історії архітектури, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

Лекторій спільно реалізують відділ соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського та громадська організація "Одесі-600".

Також співробітники бібліотеки за підтримки ГО "Одесі-600" планують видати серію календарів із портретами й короткими розповідями про політичних і громадських діячів, які брали участь у подіях Української революції 1917-1921 років в Одесі.

До першого – уже виданого – випуску увійшли такі постаті, як Петро Климович, Іван Липа, Іван Луценко, Всеволод Змієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Володимир Чехівський, Сергій Шелухін, Євген Чикаленко.

 

Ідея належить професорові Тарасу Гончаруку. Він разом із доктором історичних наук, професором кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова Т. Вінцковським і кандидатом історичних наук І.  Стамболом є авторами анотаційних текстів.

 

Дизайнерське оформлення художниці Ірини Макарчук. Презентують календарі в Одеській національній науковій бібліотеці у березні цього року.

 
 
 
 
 
 

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.