АНОНС: "Свято Різдвяних Василів" у Києві

13 січня відбудеться "Свято Різдвяних Василів" – вечір пам’яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам’яті і Євгена Сверстюка.

Цього року вечір приурочений також до 45-річчя операції "Блок", проведеної КГБ УРСР 12–14 січня 1972 року.

Під час операції були заарештовані дисиденти Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Іван Коваленко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та багато інших.

Вона ознаменувала початок масштабних репресій проти учасників правозахисного руху спочатку в Україні, а згодом – в усьому СРСР, які призвели до придушення руху шістдесятників.

На вечорі виступлять:

дружина Євгена Сверстюка Валерія Андрієвська, скрипалька Віра Бондар, співачка Олена Голуб, дитячий ансамбль "Дай Боже", бард Ігор Жук, заслужений артист України Тарас Компаніченко і гурт "Хорея козацька", гітарист Григорій Лук’яненко, співачка Неля Франчук. Ведучі – правозахисниця Леся Матвійчук, актор Кирило Булкін.

Під час свята відбудеться презентація книжки відомого українського дипломата, правника часів Української революції Михайла Шкільника "Україна у боротьбі за державність у 1917-1921 рр." з передмовою Євгена Сверстюка "Цю книжку треба знати".

Слово про книжку й автора – упорядник видання, професор Владислав Верстюк.

Субота, 13 січня, 18.00

Місце: конференц-зала Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57, 2-й поверх).

Організатори: видавництво "Кліо", правозахисна організація "Євромайдан SOS", Київський міський будинок учителя.

Вхід вільний.

Дивіться також:

КГБ проти українських дисидентів. Справа "Блок"

"Сам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це"

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.