ПОШКОДИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВАЦЛАВУ ГАВЕЛУ. ФОТО

13 січня невідомі відламали шматок від меморіальної дошки чеському дисиденту та політику Вацлаву Гавелу, встановленої на одному з будинків на бульварі його імені в Києві.

Про це написала спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" у "Фейсбуці". Пошкоджена дошка на фото виглядає так:

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Ініціатор громадянської кампанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь висунув дві версії пошкодження дошки: "вандалізм (основна) і полювання за металом (насправді таблиця - не металева, тому далі не ламали)".

14 січня пошкоджену дошку забрали на ремонт. А натомість установили інформаційну табличку з назвою вулиці.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Нагадаємо, меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела урочисто відкрили 16 грудня 2016 року за участі міністра культури Чеської республіки Даніела Германа, українських політиків, урядовців і громадських активістів. Бульвар Вацлава Гавела в Києві з'явився 11 листопада 2016 року замість бульвара Івана Лепсе, який було перейменовано в рамках декомунізації.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

ДОВІДКА:

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.