АНОНС: До 100-річчя Української революції покажуть фотографії крутянців

24 січня Інститут історії України НАН України організовує науковий семінар на тему "Крутянці: біографії та фотографії".

Захід приурочено до 100-річчя Української революції 1917—1921 років.

Доповідач – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Доповідач розповість про нововиявлені біографічні дані щодо кількох осіб, розстріляних більшовиками під Крутами.

А також: що не так із памʼятником крутянцю Миколі Корпану в с. Тяпче на Прикарпатті? Чому є сумніви у справжності фотографій з підписами "Похорон крутянців у березні 1918 року"?

 

Вівторок, 24 січня, 14.00

Місце: Музей Української Народної Республіки (колишній Будинок Української Центральної Ради, нині —Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатори: Інститут історії України НАН України за підтримки Української вільної академії наук (США)

Вхід вільний. 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.