Спецпроект

Електронна база даних надає інформацію про майже 15 тисяч українських іммігрантів до Канади

На сайті Бібліотеки та архіву Канади діє база даних "Українські іммігранти 1891—1930".

База даних надає доступ до інформації про 14 793-х українських іммігрантів, які прибули до Канади протягом 1891—1930 років.

Імена взято з таких джерел:

  • Списки пасажирів, які зберігаються в Бібліотеці та архіві Канади — фонди канадських портів Галіфакс і Нова Шотландія, Монреаль і Квебек; Сент-Джон і Нью-Брансвік, а також американських портів Нью-Йорка, штат Нью-Йорк і Портленд, штат Мен. Ці списки впорядкував та ввів у базу Волтер Заячковський (Walter Zayachkowski, 1930—2012).

          Оригінали самих документів теж доступні на сайті в цифровій формі.

  • Записи про перших українських поселенців і та родин піонерів у Канаді, зібраних істориком, журналістом і державним службовцем д-ром Володимиром-Юліаном Кайє (Vladimir Julian Kaye, 1896–1976), автором низки книжок, зокрема: "Early Ukrainian Settlements in Canada, 1895–1900"; "Dictionary of Ukrainian Canadian Biography: Pioneer Settlers of Manitoba, 1891-1900" і "Dictionary of Ukrainian Canadian Biography of Pioneer Settlers of Alberta, 1891–1900".

Пошук по базі можна здійснювати за такими параметрами:

  • Ключове слово (порт, професія, громадянство тощо);
  • Прізвище;
  • Ім’я (імена);
  • Корабель, на якому прибув іммігрант;
  • Рік імміграції;

Пан Заячковський також впорядкував імена, знайдені у серії видань під назвою "Морські записи: зошити" ("Sailing Records: Note Books") у фонді Володимира-Юліана Кайє. Ці імена також ввійшли до бази.

Заячковський включив до свого переліку варіанти як прізвищ, так й імен, ґрунтуючись на своєму знанні українських імен та своїх пошуках в інших джерелах.

Вміст бази даних подається мовою оригіналу без перекладу. Перейти до бази даних можна за лінком.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.