Спецпроект

Перше зібрання експертів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" відбулося в Києві

7-8 лютого 2017 року, у Києві, Україна, відбулося перше зібрання експертів з питань історії, пам’яті та Голокосту, що його ініціював Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр".

Учених, які зібралися на 2 дні для обговорення концепції розвитку проекту, привітав мер столиці, Віталій Кличко.

"Я вшанований, що так багато провідних вчених зібралися разом, — сказав В. Кличко. — Це не просто проект. Нам не потрібна ще одна будівля, нам потрібна пам'ять! Заради нашого майбутнього. Щоб така трагедія більше ніколи не повторилася! Я вірю, що з вашою допомогою, поступово, ми досягнемо успіху в створенні гідного меморіального центру і вшануємо пам'ять усіх жертв трагедії Бабиного Яру!"

У всьому світі працюють достатньо багато дослідників Голокосту, але лише деякі з них докладно знають, як відбувався Голокост в Україні. Не всі вчені  також мають досвід роботи у сфері увічнення та візуалізації цієї сторінки історії. Саме тому група експертів є різноманітною і складається з директорів дослідних центрів при меморіалах Голокосту, професорів та викладачів історії та суміжних дисциплін, а також наукових співробітників дослідних інституцій, серед яких:

Омер Бартов, професор Браунівського університету у США; 

Карел Беркгоф, старший науковий співробітник Нідерландського інституту військової документації та Центру з вивчення Голокосту й геноциду; 

Рей Брендон, науковий співробітник Фонду "Меморіалу пам’яті вбитих євреїв Європи"; 

Олег Будницький, директор Міжнародного центру історії та соціології Другої світової війни та її наслідків Національного дослідного університету "Вища школа економіки"; 

Владислав Гриневич, старший науковий співробітник відділу єврейської історії та культури Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України; 

Оксана Довгополова, професор кафедри філософії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова; 

Діана Думітру, запрошений дослідник Центру євразійських, російських і східно-європейських досліджень Джорджтаунського університету; 

Аркадій Зельцер, директор Центру вивчення історії радянських євреїв у роки Голокосту, Міжнародний інститут досліджень Голокосту Яд Вашем; 

Софі Нагіскард, керівник культурних програм Меморіалу Голокосту в Парижі; 

Уве Ноймеркер, виконавчий директор Фонду "Меморіал пам’яті вбитих євреїв Європи"; 

Дітер Поль, професор сучасної історії з акцентом на Східній та Південно-Східній Європі в університеті Клагенфурта; 

Юрій Радченко, директор Центру досліджень міжетнічних відносин Східної Європи; 

Адам Ротфельд, міністр закордонних справ Польщі (2005); 

Поль Шапіро, директор Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту у США; 

Барбара Енгелькінг, професор і керівник польського Центру вивчення Голокосту, Інститут філософії та соціології Польської академії наук.

Протягом 2 днів робочих сесій експерти обговорювали загальну концепцію майбутнього Центру, шукаючи відповіді на такі питання як: географічна цілісність, історія, що її буде розповідати Центр та предмет його досліджень. Розмір майбутньої експозиції та наповнення також викликали жваву дискусію.

Коментуючи болючу тему Голокосту та Бабиного Яру для українського народу, Адам Ротфельд зазначив, що пам’ять може бути різноманітною, але правда є лише одна. "Так, для націй це зіткнення із правдою є важким і неприємним, але відновлення історичної правди є надзвичайно важливим! Пам’ять — це освіта і знання, саме тому вона спрямована у майбутнє", — сказав А. Родфельд. 

Карел Беркгоф, науковий консультант проекту, у своїй промові зазначив, що консенсус серед експертів з приводу цього проекту є дуже важливим як для України, так і для світу. За словами К. Беркгофа, він та інші вчені зацікавлені у тому, щоб дослідити всі можливі шляхи пояснення цієї історії. 

Тімоті Снайдер, який не зміг прибути особисто, заявив про свою підтримку проекту і готовність до подальшої співпраці: "Відповідальність, яка лежить на вас, мабуть навіть більша, ніж здається. Ви повинні не просто пам'ятати це місце. Ви повинні допомогти всім зрозуміти і запам'ятати самий Голокост. Тому що без пам'яті Бабиного Яру, Голокосту від куль, Голокосту в Радянському Союзі неможливо пам'ятати і розуміти Голокост у цілому"

У подальшому, за результатами зустрічей експертів  планується створити Наукову Раду. Основними завданнями, що постануть перед Радою на даному етапі, будуть розроблення наукової концепції проекту, планування майбутніх дослідних програм, пізніше — супровід архітектурного конкурсу.  

Склад групи експертів є відкритим і має на меті постійне оновлення і розширення. Збори Наукової Ради планується проводити регулярно. Відкриття Меморіального центру заплановано в 2021 році — до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

За задумом ініціативної групи Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" — це унікальний простір, який сприятиме міжнародному діалогу та злагоді, створюючи платформу для дискусій з питань толерантності, справедливості й поваги і вибудовуючи порозуміння між культурами. Ініціатива керується принципами прозорості, відкритості та інклюзивності.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.