У Кременці встановили дошку на честь штурму повстанцями нацистської тюрми. ФОТО

19 лютого на будівлі Кременецького професійного ліцею на Тернопільщині встановили меморіальну дошку на честь звільнення в’язнів нацистської тюрми в 1943 році.

Про це "Історичній правді" повідомили представники громадської організації "Південна Волинь", з ініціативи якої з’явився меморіальний знак.

Саме в приміщенні ліцею в 1920-х – 1950-х роках розміщувалася в’язниця польського, нацистського та радянського окупаційних режимів.

 

Меморіальну дошку встановили на честь річниці звільнення українських патріотів із цієї тюрми, що відбулося в ніч із 19 на 20 лютого 1943 року. Напад на в’язницю здійснили українські повстанці під командуванням Івана Климишина –"Крука" й інших членів місцевої військової референтури ОУН(б).

 

Чин освячення дошки здійснили священики: о. Дмитро Каленюк, о. Андрій Любунь та о. Іван Дмитрів. З промовами виступили дослідник Анатолій Соболевський і член проводу Шумської станиці скаутської організації "Пласт" Віра Косік, яка переповіла спогад про увʼязнену в цій тюрмі зв’язкову УПА Марію Ткачук – "Завірюху".

 

Пластунка Шумської станиці Христина Гук продекламувала вірші своєї прабабусі Ганни Ткачук "До Крука"  та "На допити", написані 1947 року.

Зі спогадом про свого ув’язненого батька виступив Микола Семенишин з м. Почаєва. Був присутній і голова Кременецької районної ради. Після завершення заходів присутні виконали державний гімн.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.