В Інгушетії заборонили прославляти Сталіна

22 лютого, напередодні роковин депортації інгуського народу, депутати парламенту республіки Інгушетії одноголосно ухвалили проект закону про заборону вшанування особи Сталіна на території республіки.

Про це повідомляє "Интерфакс".

"Проект закону передбачає заборону на увіковічнення пам’яті Йосипа Сталіна, який піддав масовим репресіям цілі народи, в тому числі й інгушів", — повідомив працівник прес-служби Народних зборів Інгушетії.

Він відзначив, що йдеться не тільки про заборону на встановлення бюстів і пам’ятників, але й  на присвоєння його імені населеним пунктам, вулицям, публічне виправдання його діяльності, розміщення його зображення в громадських місцях і в адміністративних приміщеннях з метою звеличення його особи.

Нагадаємо, 23 лютого 2017 року виповнилося 73 роки з дня депортації інгуського і чеченського народів.

91 250 інгушів були вислані в республіки Середньої Азії за неправдивими звинуваченнями в "зраді Батьківщині". Майже половина депортованих померла на засланні від холоду і хвороб. Репресовані народи були реабілітовані в 1957 році.

Як повідомлялося, соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.