У Росії збирають підписи за поховання Леніна

Петиція, яка закликає російських парламентарів ухвалити рішення про поховання тіла Володимира Леніна, кілька днів тому з’явилася на сайті change.org.

Автор петиції Сергій Шуклінов пропонує захоронити тіло вождя більшовиків у зв’язку зі сторіччям Жовтневої революції, яку він здійснив.

"Росія пройшла крізь численні муки та випробування, завжди прагнучи йти в ногу з прогресом, однак виставляючи на загальний огляд муміфіковане тіло, ми показуємо всьому світу відсталість, прирівнюючи себе до давнього Єгипту", — зазначено в супровідному тексті до петиції.

 

Разом із тим, автор називає Ілліча "безумовно значимою фігурою" в історії Росії та пропонує встановити пам’ятник на місці його захоронення "для всіх охочих".

Станом на 19:30 сьогодні під петицією підписалося 2 636 осіб із 5 тисяч потрібних.

На тому ж сайті є інша петиція, ініційована тим самим автором, під назвою "За організацію Всеросійської Покаянної Хресної ходи". У ній Сергій Шуклінов пропонує покаятися за "богозречення і богоборництво" та "братовбивчу війну", тобто за більшовицький Жовтневий переворот і Громадянську війну в Росії.

Петицію адресовано патріарху Московському Кирилу. Покаянний хресний хід має початися з усіх куточків Росії та завершитися 17 липня 2017 року біля пам’ятника князеві Володимиру в Москві. Наразі підписалося 676 людей із необхідних 1000.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.