Як УПА воювали з нацистами: опублікували документи спецслужб. СКАНИ

До річниці першого бою УПА — бою з нацистами — у вільний доступ виклали колекцію документів. 61 документ відображає збройне та інформаційне протистояння між німецькими окупантами та Українською повстанською армією і підпіллям Організації українських націоналістів.

Колекцію підготували Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ та опублікували на Е-архіві визвольного руху. Її публікація є частиною національної інформаційної кампанії "УПА — відповідь нескореного народу".

З 7 на 8 лютого 1943 року — у місті Володимирець на Рівненщині відбувся перший бій УПА. Це — бій з німецьким військом. Сотня Григорія Перегіняка — "Коробки" атакувала німецький гарнізон.

Колекція документів містить біля 20 оригінальних бойових звітів про збройні зіткнення з нацистами: засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти інфраструктури, бої з каральними експедиціями тощо.

Наприклад, є звіт, що докладно описує напад на окружний центр м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 р. – одну з найуспішніших операцій УПА. Тоді повстанці розгромили залогу, вбивгши до 100 німецьких солдатів і поліцаїв, захопили великі трофеї.

Перша сторінка звіту про напад УПА на м. Камінь-Каширський

Як розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун, у документах можна прочитати про бої з німецькими окупантами не тільки на теренах Західної України, але й на Житомирщині, Київщині та Хмельниччині й Вінничині. Звіти про рейди сотень і куренів "Гордієнка",  "Лева", "Бистрого" і "Саблюка" влітку 1943 р. та на зламі 1943—1944 рр. рясніють запеклими сутичками з окупантами на центральноукраїнських землях.  

"Діяльність УПА досягала таких масштабів, що окупанти не могли не реагувати на неї. У колекції міститься переклад наказу командувача СС і поліції генеральної округи "Волині та Поділля" Вільгельма Гюнтера. Ч. 41 від 7 червня 1943 р. У ньому окупаційний посадовець наказує знищити "національні заворушення" та роздає конкретні розпорядження німецьким каральним підрозділам про те, як діяти проти УПА", — розповів історик.

Поруч із військовими силами німецькі окупанти застосовували пропагандистський апарат. У колекції представлено 10 найпоказовіших німецьких листівок, спрямованих проти українських націоналістів. У них нацисти обзивали українських повстанців бандитами, вбивцями та грабіжниками та звинувачували в роботі на СРСР і світове єврейство.

Німецька листівка, спрямована проти ОУН

Водночас тут можна знайти і інформаційні антинацистські матеріали УПА: "Наш шлях не веде ані до Берліна, ані до Москви!", "Що ми закидаємо німцям", "На скін гітлерівських загарбників!" та ін.

Цікавими є також матеріали із архівних кримінальних справ Управління Служби безпеки в Рівненській області. Наприклад, у кримінальній справі Самчука Сергія Мойсейовича — станичного сіл Малий і Великий Жолудськ Рівненської області — він розповідає про вишколи перших вояків УПА.

"У документах йдеться, що перші вишколи упівців тривали близько двох тижнів. Там вони вивчали географію, відносини інших держав із Україною. Крім цього була стройова підготовка та навчання стрільби із ручної зброї", — розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Загалом у Колекцію увійшли документи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Архіву управління СБУ у Рівненській області та і Архіву Центру досліджень визвольного руху.

Переглянути документи можна на Е-архіві визвольного руху за посиланням.

Нагадаємо, 8 лютого 2017 р. в Українському інституті національної пам'яті оголосили про початок інформаційної кампанії до 75 річниці створення УПА "УПА — відповідь нескореного народу". Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція.

Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.