АНОНС: "Проросійський сепаратизм у Галичині" — дискусія в Києві

Дискусійний клуб "Розбудова нації" запрошує на розмову на тему "Проросійський сепаратизм у Галичин".

У рамках заходу:

- Презентація нової книги активіста та кандидата історичних наук Віталія Гайсенюка "Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914—1918)".

- Дискусія за участі дослідника історії Юрія Юзича, який мав дипломну роботу на тему руху москвофілів у Галичині.

 

Монографія "Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914-1918)" присвячена темі злету, а потім падіння проросійського руху у Галичині й на Буковині в роки Першої світової війни.

Книга має значну актуальність нині, адже проводить паралелі між проросійським сепаратизмом на сході України та історічної давнини (на заході). 

Пропонована праця є результатом 5-річної дослідницької роботи над темою та стане в пригоді усім, хто цікавиться історією проросійських сепаратистських рухів на українських землях.

Віталій Гайсенюк — кандидат історичних наук, закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федькоеича.

 

Середа, 29 березня 19.00

Місце: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9.

Організатори: Спілка української молоді в Україні (Київ) та Молодіжний націоналістичний конгрес.

Вхід вільний за умови онлайн-реєстрації.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.