Завод "Ленінська кузня" позбувся комуністичної назви

Київське підприємство ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" перейменували на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському".

Таке рішення ухвалили на зборах акціонерів 30 березня, повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу заводу.

"На річних загальних зборах акціонерів публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня", які відбулися 30.03.2017 року, акціонерами Товариства було ухвалено рішення про зміну найменування Товариства з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському",  йдеться у повідомленні.

Даний судноремонтний завод є одним з найстаріших підприємств Києва. Кінцевим бенефіціаром підприємства є президент України Петро Порошенко, а також народний депутат Ігор Кононенко.  

Нагадаємо, у квітні 2016 року "Ленінська кузня" оголосила конкурс на нову назву на виконання закону про засудження нацистського і комуністичного режимів. Усі охочі могли надсилати свої пропозиції нової назви на електронну скриньку підприємства.

Як повідомлялося, закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" набув чинності 21 травня 2015 року. Відповідно до нього, об'єкти, які мають назви на честь діячів комуністичної партії та посадовців СРСР, підлягають перейменуванню.


Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.