На місці київського Леніна з'явиться інсталяція

На місці демонтованого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві зведуть проект "Ритуал природи" мексиканської художниці Іси Каррільйо.

На порожньому п'єдесталі від пам'ятника посадять живий розмарин. Рослини залишатимуться там з 3 по 17 травня, а потім їх роздадуть усім охочим, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Проект фінансуватиме фонд "Ізоляція".

Автор проекту мексиканська художниця Іса Каррільйо цим проектом пропонує звернутися до цілющих сил природи, "нейтралізувати ідеологічну напругу навколо постаменту" та запрошує містян до пошуку внутрішньої рівноваги та спокою.

 Фото: izolyatsia.org.ua 

"Ритуал природи" переміг у міжнародному конкурсі "Суспільна угода 2017" (лютий—березень 2017 року), яку проводили в "Ізоляції". За проект віддало свої голоси 38,5% відвідувачів

"Мені здається символічним, що за результатами народного голосування було обрано проект, який акцентував ідею очищення за допомогою природи складного у багатьох відношеннях місця, де за часів Другої світової війни стояла шибениця, а пізніше - пам'ятник Леніну. Цей вибір також свідчить і про те, що киянам бракує зелених зон у центрі міста", — зазначила куратор проекту "Суспільна угода 2017" Катерина Філюк.

Фото: izolyatsia.org.ua  

Нагадаємо, 8 грудня 2015 року активісти Євромайдану повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Після того в Україні почалася серія стихійних повалень пам'ятнику вождю більшовиків ("Ленінопад").

Ухвалений у квітні 2015 року закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму" зобов'язав демонтувати всі пам'ятники Леніну та іншим керівникам Компартії та СРСР.

Станом на січень 2017 року в Україні демонтовали 1320 пам'ятників Леніну. Нещодавно в м. Чопі на Закарпатті повалений пам'ятник Леніну продали на аукціоні за 254 тис грн.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.