На місці київського Леніна з'явиться інсталяція

На місці демонтованого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві зведуть проект "Ритуал природи" мексиканської художниці Іси Каррільйо.

На порожньому п'єдесталі від пам'ятника посадять живий розмарин. Рослини залишатимуться там з 3 по 17 травня, а потім їх роздадуть усім охочим, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Проект фінансуватиме фонд "Ізоляція".

Автор проекту мексиканська художниця Іса Каррільйо цим проектом пропонує звернутися до цілющих сил природи, "нейтралізувати ідеологічну напругу навколо постаменту" та запрошує містян до пошуку внутрішньої рівноваги та спокою.

 Фото: izolyatsia.org.ua 

"Ритуал природи" переміг у міжнародному конкурсі "Суспільна угода 2017" (лютий—березень 2017 року), яку проводили в "Ізоляції". За проект віддало свої голоси 38,5% відвідувачів

"Мені здається символічним, що за результатами народного голосування було обрано проект, який акцентував ідею очищення за допомогою природи складного у багатьох відношеннях місця, де за часів Другої світової війни стояла шибениця, а пізніше - пам'ятник Леніну. Цей вибір також свідчить і про те, що киянам бракує зелених зон у центрі міста", — зазначила куратор проекту "Суспільна угода 2017" Катерина Філюк.

Фото: izolyatsia.org.ua  

Нагадаємо, 8 грудня 2015 року активісти Євромайдану повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Після того в Україні почалася серія стихійних повалень пам'ятнику вождю більшовиків ("Ленінопад").

Ухвалений у квітні 2015 року закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму" зобов'язав демонтувати всі пам'ятники Леніну та іншим керівникам Компартії та СРСР.

Станом на січень 2017 року в Україні демонтовали 1320 пам'ятників Леніну. Нещодавно в м. Чопі на Закарпатті повалений пам'ятник Леніну продали на аукціоні за 254 тис грн.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.